PetroKaterynych Автор Петро Катеринич (PetroKaterynych)

студент магістратури з медіакомунікацій Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка
член НСЖУ
перекладач Контактиhttps://www.facebook.com/katerynych1993 katerinich1993@gmail.com

В інформаційнійому середовищі Польщі «реполонізацією» охрестили боротьбу з монополією іноземного капіталу на ринку ЗМІ. Ця тема на слуху і викликала активне обговорення в суспільстві. Дехто називає це «поверненням до джерел», дехто – поділом сфер інтересу у медійному бізнесі.



Тему реполонізації варто розпочати з проекту Доктрини інформаційної безпеки Польщі, укладеної у 2015 році, де загрози інформаційній безпеці країни окреслені у двох вимірах – внутрішньому і зовнішньому. На рисунку ми схематично тезово зобразили внутрішні інформаційні загрози:





Що ж до монополізації ринків, то у Польщі вони вже монополізовані. А загроза полягає у тому, що контроль над такими ринками ускладнюється порівняно з національними власниками ЗМІ. Цікаво, що локальні видання Польщі та тижневики видаються переважно холдингами, зареєстрованими в Німеччині (75%) та Швейцарії (10%). Лише 15% видань локального рівня мають польський капітал. Це робить Німеччину головним “агентом впливу” на польському інформаційному ринку.



Отже, монополізація локальних ЗМІ іноземними капіталом уже не є можливою загрозою внутрішнього рівня, як це описано в Доктрині, а встановленим фактом і варто було би додати окремий розділ стосовно методів демократичного контролю над подібними ЗМІ, оцінити ризики негативного інформаційного впливу. Що стосується найпотужніших національних медіа Польщі, то тут частка іноземного капіталу дещо нижча, однак залишається помітною. Серед найтиражованіших щоденних газет з іноземним капіталом виділяємо «Fakt» (298 961, Ringier Axel Springer Polska, німецько-швейцарський капітал), серед тижневиків – «Newsweek» (130 257, той же власник).



Головна частка іноземного капіталу залучена в польські Інтернет-ЗМІ, котрі потенційно приваблюють не лише читачів з Польщі, а й польськомовну аудиторію з інших країн, зокрема ближнього зарубіжжя. Наприклад, лише два інтернет-портали onet.pl i fakt.pl, що належать «Ringier Axel Springer», мають майже 18 млн активних інтернет-користувачів. Інформаційними послугами провідної медіагрупи на ринку нових медіа Польщі “Grupa Interia.pl”, що належить німецькій корпорації “Bauer Media”, щодня користується близько 17 млн користувачів мережі.



“Bauer Media” контролює і смаки поляків – Interia.pl має сервіси «Interia Fakty», «Interia Biznes», «Interia Sport», «Interia Pogoda», «Interia Tech», «Interia Motoryzacja», «Interia Nowa Historia», «Interia Kobieta», «Interia Facet», «Interia Muzyka», «Interia Film», «Interia Forum», «Interia Mobtech», «Interia Mam Dziecko», teksciory.pl (більше 600 тис.текстів та перекладів пісень). Програмісти корпорації розробили зручні аплікації для гаджетів, створюючи актуальну пропозицію на ринку конкуруючих медіапродуктів. Інформатизація медіапроектів є пріорітетною позицією для медій нового типу.



Elzbieta Malgorzata Kruk © agencja gazeta

З метою “повернути” польські меді до Польщі, щоб вони “зайнялися національними інтересами” депутатка Сейму Ельжбета Крук (Elzbieta Malgorzata Kruk), член Ради національних медій (Rada Mediow Narodowych, створена у 2016 році правлячою партією Право і Справедливість — ПІС) підтримала політику ПІСу з питань реполонізації ЗМІ. Цей термін виник у 2015 році і з тих пір прижився у польському політикумі. Ельжбета Крук зауважує, що реполонізацію стримують певні люди у вищих владних ешелонах, оскільки мають свої інтереси в закородонних бізнес-колах. У той же час, на думку депутатки, німецькі концерни сприяють таблоїдизації ЗМІ (дійсно, більшість видань німецької Axel Springer Polskа мають чітко виражений таблоїдний характер – переваження контенту розважального характеру, прагнення до скандальності та сенсаційності, крикливі заголовки, велика частка ілюстрованого контенту). Ельжбета Крук вважає неприпустимим формування національної думки іноземним капіталом та прагне до підвищення частки медій національної категорії (національний капітал) до 70%, резюмуючи, що у сусідній Німеччині немає видань, які створені на польські гроші і взагалі будь-яка спроба залучити в німецькі ЗМІ іноземні інвестиції викликає публічні дебати (наприклад, на початку 2000-их “Berliner Zeitung” з тиражем понад 190 тис.екзамплярів спробували передати під вплив американських та англійських інвестицій для перетворення газети на німецькомовний прототип “Washington Post”. Ідея викликала супільний розголос, почалася дискусія про загрозу інформаційній безпеці та суверенності країни. Задум провалився, зараз видання належить німецькому видавничому дому “Berliner Verlag”). На думку Ельжбети Крук, реполонізація ЗМІ має відбутися наступним чином:


  1. Ускладнення процедури вливання іноземного капіталу до польської медіасфери, розробка нового антимонопольного законодавства
  2. Тестування впливу ЗМІ на громадську думку (встановити, які ЗМІ є домінантними у тій чи іншій сфері і кому належать) – за прикладом Великої Британії та Німеччини
  3. Продаж видань з високою часткою іноземного капіталу до сфери впливу польських національних інтересів (видання Полонії) зі збереження плюралізму ЗМІ, але з можливим скороченням частки розважального контенту, бо ЗМІ мають бути передовсім культурно-просвітницьким індикатором.

З одного боку, ідеї пані Крук (особливо №3) достатньо важко втілити, не викликавши збурень у громадських та політичних колах, а з ішого – це може призвести до спроб узурпації свободи слова чинною правлячою партією “Право і справедливість” – згадаймо скандальний проект про відбір журналістів для висвітлення роботи Сейму (не більше двох постійних коресподентів від кожної редакції, заборона записувати аудіо та відеоматеріал під час засідань Сейму, спілкування з політиками виключно в кулуарах), що сколихнув Полонію і збурив національний інтерес наприкінці 2016. Це було спробою тиску на журналістів і свободу слова.



Michal Lisiecki

Президент польської медійної групи PMPG Polskie Media SA (тижневики “Wprost” і “Do rzeczy” загальним накладом більше 300 000 екземплярів) Міхал Лісєцкі (Michal Lisiecki) у “Твіттері” підримав ідею націоналізувати ЗМІ (дослівно — oflagowac prase). Зауважимо, що ідею реполонізації медій підтримує не менше 60% громадян Польщі (смс-опитування під час дискусії про реполонізацію, проведене у прямому ефірі телеканалу “Republika” та онлайн-опитування на сайті “WP Money” ).



Ельжбета Крук зауважує, що “реполонізація не означає кінця демократії”. Цит.: “Говорячи про реполонізацію, ми маємо на увазі одомашнення („udomowienie”) медій, щоб вони репрезентували польські інтереси, були з поляками і для поляків… У наших інтересах розпочати публічний діалог на цю тему ”.



У розмові з журналістом, редактором Польського закордонного радіо (Polskie Radio dla Zagranicy, веде мовлення 7 мовами) Славомиром Серадзьким (Slawomir Sieradzki) польська депутатка Сейму Барбара Бабуля (Barbara Bubula) ствердно відповіла на заувагу журналіста — для реполонізації потрібно переконати суспільні інститути, передовсім суди, що німецькі медійні концерни здобули монополію в Польщі. “У першу чергу, ми мусимо звернути увагу на дії Управління захисту конкуренції та споживачів[1]. Як відомо, саме це управління підтримало злиття локальної преси Польщі, чим викликало домінацію у цьому сегменті одного німецького видавця — Polska Press Grupa. Пояснювали таку підтримку тим, що існує конкуренція регіональних додатків “Газети Виборчої”.



TV “Republika” в матеріалі “Необхідна реполонізація медій” надає інформацію, що Міністерство культури і національної спадщини розробляє проект постанови про децентралізацію в контексті домінації німецького капіталу на польському медійному ринку. Історик, політолог і колишній керівник Польського радіо Єжи Таргальський (Jerzy Targalski) порівнює німецьку медійну “окупацію” з діями комуністів. Цит. Єжи Таргальського: “Першою ідеєю комуністів було «перепомпування» фінансових коштів на тамтешній ринок (RSW „Prasa-Ksiazka-Ruch"). Було створено 23 компанії, які поступово опанували весь ринок. Ще однією ідеєю було обов'язкове надання різних звань колективам редакції після витіснення «неслухняних» журналістів. Мали їх замінити люди «слухняні» і залежні від тодішніх спецслужб… Ситуацію потрібно змінювати, бо жодна країна не може собі дозволити, щоб інша держава відповідно до своїх переконань насаджувала власні інтереси”.



За інформацією телеканалу “Republika”, серед найбільших польських медіаконцернів чи видавництв, окрім “Polityki”, немає жодного журналу чи газети, котра не була би власністю німецького капіталу. Остання велика концентрація німецького капіталу зафіксована у 2015 р. під час правління “Platformy Obywatelskiej”. Водночас, Управління охорони конкуренції і споживачів дозволило купівлю від британської корпорації акцій групи “Media Regionalne” (власник 12 регіональних газет та 4 радіостанцій). Внаслідок об’єднання спілок група змінила назву на Polska Press Grupa і стала таким чином частиною німецького гіганта.



Про необхідність реполонізації висловився і лідер правлячої партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський: “Важливі країни в ЄС – а ми маємо бути такою країною – захищають свій ринок. Ми маємо справу з цілком неправильною ситуацією. Ми повинні крок за кроком, звичайно, у відповідності до правил цивілізованих країн, тобто, купуючи ці ЗМІ, зробити так, аби вони були польськими на максимально можливий відсоток. Те, що велика частка ЗМІ нині у руках закордонних власників і те, що їх використовують для досягнення політичних цілей не на рівні цих власників, а урядових, стан, який не є прийнятним у сyверенній країні.”



Dorota Kania © agencja gazeta

У статті “Реполонізація медій. В інтересах народу” журналістка Дорота Каня (Dorota Kania) пише, що важливим кроком для зміцнення позицій національного капіталу у ЗМІ має стати відновлення роботи Польського Медійного Дому (Polski Dom Mediowy) — він мав би сфокусувати державний маркетинговий бюджет і був би найбільшим замовником реклам на державному медійному ринку. Натомість створення Польської Національної Фундації (Polska Fundacja Narodowa, PFN) для промоції Польщі за кордоном і створення її позитивного образу (за допомогою медіакампаній) має укріпити позиції польських ЗМІ як таких, що сповідують національні інтереси. Засновниками Фундації є 17 груп: Enea SA, Energa SA, PGE Polska Grupa Energetyczna, Grupa Azoty, Grupa Lotos, Tauron, PKN Orlen, PGNiG, PZU, PKO BP, Gielda Papierow Wartosciowych, KGHM, Totalizator Sportowy, Polska Grupa Zbrojeniowa, Polska Wytwornia Papierow Wartosciowych, Polskie Koleje Panstwowe i Polski Holding Nieruchomosci. Річний бюджет PFN складатиме 100 млн злотих.



Німецький медіадослідник Хорст Роепер каже, що німецький бізнес не втратить вигоду — буде «медійна війна» і нагадав про ситуацію з Орбаном в Угорщині. Прем'єр Угорщини намагався обкласти п'ятдесятивідсотковим податком німецький медіаконцерн RTL Klub. Представники концерну звернулися до Європейської комісії, а та — з вимогою до угорського уряду відмовитися від ідеї.



    Довідка:

    [1] Управління захисту конкуренції та споживачів (пол. UOKiK) – польський антимонопольний орган, керований Президентом управління захисту конкуренції та споживачів. Є центральним органом державного управління, який діє на основі закону від 16 лютого 2007 року “Про захист конкуренції і споживачів” [режим доступу isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU20170000229]. Організацію Управління визначає регламент, прийнятий Головою Ради Міністрів. Відповідно до законодавства, угода підлягає реєстрації антимонопольного відомства, якщо в ньому беруть участь підприємці, загальний річний оборот яких перевищив 1 млрд євро на рік у світі або 50 млн євро у Польщі.


    Джерела:


  1. www.money.pl/gospodarka/wiadomosci/artykul/media-w-polsce-do-kogo-naleza-gazety-lokalne,217,5,1996761.html
  2. статистика Nielsen Polska Measurement за 01.11.2015 – 30.11.2015 www.youtube.com/watch?v=z823kA5518s&t=8s
  3. Канал “Telewizja Republika” на “Youtube”. Відеофайл Telewizja Republika — Elżbieta Kruk (PiS) — Wolne Głosy 2015-12-03. Доступ [10/02/17]. Режим доступу: www.youtube.com/watch?v=z823kA5518s
    Онлайн-опитування. Стаття “Media w Polsce. Do kogo należy prasa, telewizja, portale czy radio?”, Agata Kalińska.
  4. Електронний ресурс. Доступ [10/02/17]. Режим доступу www.money.pl/gospodarka
    /wiadomosci/artykul/media-w-polsce-do-kogo-nalezy-prasa-,138,0,1988746.html У статті наведено аналіз частки іноземного капіталу у найбільших ЗМІ Польщі
  5. «Konieczna repolonizacja mediów!». Сайт TV “Republika”. Електронний ресурс. Доступ [10/02/17]. Режим доступу: telewizjarepublika.pl/quotkonieczna-repolonizacja-mediowquot-kaczynski-mamy-do-czynienia-z-niedopuszczalna-sytuacja-musimy-chronic-swoj-rynek-przed-wplywami-zagranicznymi-koniec-systemu,41322.html
  6. Chcemy iść drogą państw #UE, gdzie istnieją przepisy o dekoncentracji mediów. Електронний ресурс. Доступ [10/02/17]. Режим доступу: wiadomosci.wp.pl/kat,1339,title,Kaczynski-chce-dekoncentracji-mediow,wid,18682248,wiadomosc.html?
  7. “Repolonizacja mediów. W narodowym interesie”, Dorota Kania. Електронний ресурс. Доступ [10/02/17]. Режим доступу: niezalezna.pl/89975repolonizacjamediowwnarodowyminteresie
  8. Polski Dom Mediowy przejmie budżety reklamowe państwowych spółek?, Polskie Radio. Електронний ресурс. Доступ [10/02/17]. Режим доступу: www.polskieradio.pl/42/1699/Artykul/1581101,Polski-Dom-Mediowy-przejmie-budzety-reklamowe-panstwowych-spolek

Теги

Похожие материалы

  • Непереможна

    Вибори до Бундестагу будуть, судячи з усього, нудними, а їх результат передбачуваний. Дуже своєчасно на фініші СДПН (Соціал-демократична партія Німеччини) виявилася в положенні, в якому Ангела Меркель (Angela Merkel) найбільше хотіла...

  • RZECZPOSPOLITA: Яким повинен бути союз Варшави з Києвом?

    Автор: Анджей Талага — Польський журналіст, був заступником редактора «Rzeczpospolita». Польщі потрібна Україна. Підтримка цієї держави і навіть надання їй допомоги в формуванні військового потенціалу — це область наших життєвих...

  • Польщі потрібні українські мігранти

    У світі, де все більше жорстких кордонів, неймовірна трудова міграція не лякає Польщу. Зовсім навпаки.   Майже мільйон українців приїхали в 38-мільйонну Польщу після того, як три роки тому в їхній країні відбувся проросійський заколот....

  • Зробити ставку на Європу, а не на Міжмор'я

    Інтерв'ю з Єжи Новаком — дипломатом з 50-річним стажем, заступником голови аналітичного центру «Євроатлантична асоціація» (SEA) . Gazeta Wyborcza: Зараз хороша епоха для дипломатів? Єжи Новак (Jerzy Maria...

  • Поляк з України: Це справжня війна!

    Влодзімеж Іщук: Не всім в Польщі зрозуміло, що відбувається на сході України. Російська пропаганда стверджує, що на Донбасі йде «громадянська війна» , і деякі поляки в це вірять. Ви — поляк, який зі зброєю в руках воював проти...