forsal Автор FORSAL (forsal)

Forsal.pl — польський ресурс, який висвітлює фінансові та ділові новини. Має читацьку аудиторію близько 500,000 унікальних відвідувачів в місяць, а також близько 3 мільйонів переглядів сторінок в місяць. Контактиforsal.pl



Конфлікт на Донбасі та анексія Криму сильно вплинули на економіку України. Донецький вугільний басейн грав роль економічного центру країни, виробляючи сталь, яка йшла на експорт — це один з небагатьох продуктів, який сприяв розвитку інших галузей української економіки. З іншого боку, втративши Крим, Україна втратила важливий з геополітичної точки зору порт.





Економічні чинники продовжують визначати напрямок розвитку сучасної ситуації. Чи слід нам очікувати подальшої ескалації конфлікту? І як економічна ситуація України впливає на міжнародну стабільність цієї держави?



З 1990-х років ключовим торговим партнером Києва виступала Москва. Зараз торгівля з Росією переживає різкий спад. На практиці це, з одного боку, означає, що Кремль втрачає важелі впливу на Київ. З іншого боку — Кремль побоюється поглиблення цього процесу, що може стати фактором, який сприятиме ескалації напруженості.



В українському експорті зменшилася частка високотехнологічної продукції, що зводить Україну до ролі периферійної країни. Суднобудівна галузь переживає кризу; вдається зберігати поставки металопродукції, будівельних матеріалів та сировини, проте все більшу частку в експорті починають займати зерно, рослинні масла та інша сільськогосподарська продукція (39,9%), що також можна назвати ознакою периферійної держави. Такі ж висновки напрошуються при аналізі структури імпорту на український ринок. Велику частку (43,6%) в ньому займає продукція машинобудування, електроніка та хімія.



Між молотом та… другим молотом



Саме периферійна позиція України зробила цю країну полем боротьби за вплив між двома центрами влади. Одна сила — це Європейський союз, який бачить в Україні якщо не ключовий, то важливий ринок збуту своїх товарів (в першу чергу з Центральної Європи, а також з Німеччини та інших країн західної частини континенту). Київ виступає також потенційним постачальником сировинних ресурсів, продовольчих товарів та іншої низькотехнологічної продукції.



Важливу роль продовжує відігравати український ринок збуту і для Росії, яка залишається головним конкурентом західного світу в Східній Європі: обсяг російського експорту в цю країну становить 8,18 мільярдів доларів (2,6% від загального обсягу).



Сфери впливу, як це не дивно, захищають Україну, оскільки ні Росії, ні Європейському союзу невигідні різкі потрясіння. Це дає Києву відносну стабільність, але не гарантує швидкого завершення конфлікту. Слід припустити, що він, з різним ступенем інтенсивності, продовжить тліти, так само як в Молдові, Грузії, Боснії та Герцеговині або в Косово.



Втрата Криму стала для українців болючим ударом, перш за все, в геополітичному та військовому плані. Саме завдяки базі Чорноморського флоту в Севастополі, Росії вдалося відносно швидко перемогти в 2008 році Грузію. Півострів також грає істотну роль в російських операціях на Близькому Сході та в Північній Африці. Його положення не можна недооцінювати і в контексті зростаючої нестабільності на Балканах.



У Криму процвітав туристичний бізнес: в 2014 році, до конфлікту, на півострів приїхало близько шести мільйонів відвідувачів, 25% з яких були громадянами Російської Федерації.





Головний скарб Криму, як повідомляв канал Russia Today, заховано в Чорному морі на південь від півострова — це родовища газу, потенціал яких оцінюється в 7 мільйонів тонн щорічного видобутку. Компанії ExxonMobil і Shell уклали попередню угоду з українською владою на тему глибоководного буріння, вартість цього договору оцінюється в 1 мільярд доларів. Єдиною проблемою залишається те, що зараз київське керівництво не має доступу до родовища.



Набагато важливішим економічно для України був Донбас, внесок якого в український ВВП становив 16%, а частка в інвестиціях — близько 15%. За даними сервісу Euromaidanpress, «нова влада» взяла на Донбасі під контроль 47 підприємств, що додатково послабило українську державу.



На Луганську та Донецьку області припадало близько 27% експорту, що становило 18,1 мільярдів доларів. За даними Russia Direct, Україні не вдалося заповнити на європейському ринку ті втрати, які вона понесла, втративши доступу до російського ринку. З 2011 року обсяг експорту на захід Європи знизився приблизно на 5 мільярдів доларів.



Після Євромайдану, анексії Криму і війни, яка почалася на Донбасі також різко скоротився приплив на Україну прямих іноземних інвестицій. За оцінками українських експертів, з 2014 року ВВП країни впав на 16,5%, а якщо врахувати втрату Криму та Донбасу — на цілих 24%.



Ризик ескалації конфлікту



І Києву, і Москві доводиться враховувати перспективу загострення суперечки навколо східних та південних рубежів України на тлі погіршення соціальної ситуації. Українське суспільство страждає від низького рівня життя: у 2015 році ВВП на душу населення становив лише 7,5 тисячі доларів, безробіття тримається на рівні 10%.



Tadeusz Olszanki

Як пише в своїй новій статті експерт варшавського Центру східних досліджень Тадеуш Ольшанський, «у відносно егалітарному суспільстві, яке існувало до 1991 року, різко загострилася соціальна нерівність, з якою населення не може змиритися». Серйозною проблемою залишається також масовий наплив в містах жителів сіл та наркоманія, яка нарівні з алкоголізмом стала «соціальним лихом».



Найкраще ілюструє тяжке становище України той факт, що її населення зменшилося майже на сім мільйонів осіб і, як передбачають аналітики Центру східних досліджень, ця тенденція буде лише посилюватися. Такому розвитку подій сприяє, зокрема, лібералізація візової політики ЄС. Рівень суспільного невдоволення досить високий. Українці порівнюють своє становище з життям не тільки в ЄС або Росії, але навіть в Білорусії, де режиму Лукашенко поки вдається забезпечити своїм громадянам стабільність та безпеку. Лібералізацію візового режиму можна назвати в цьому контексті позитивним явищем, оскільки вона дозволить хоча б частково полегшити життя емігрантам та їх сім'ям.



Michal Kozak

Їхні заробітки впливають на економіку. У 2015 році, про що писав у виданні Obserwator Finansowy Міхал Козак, обсяг коштів, який перевели в Україну заробітчани, склав 6,45% ВВП. Крок ЄС виглядає, звичайно, здоровим рішенням, але він лише посилить «витік мізків» з України.



Перспективи Кремля



Україна, на жаль, виступає, скоріше, об'єктом, ніж активним учасником гри, що розгортається. Якщо Кремль визнає відносини з такими державами, як Франція, Німеччина або Італія стабільними, а Захід обере щодо України таку ж позицію, яку зайняли французи щодо Гданська в 1939 році, російська влада може прийняти рішення, наприклад, про забезпечення собі більш зручного сполучення з кримським півостровом.



Різке загострення відносин із Заходом, падіння обсягу експорту енергоресурсів, новий розворот в бік Китаю або інших східних ринків (наприклад, Індії та Ірану) — іншими словами, руйнування існуючої моделі співпраці між ЄС та Росією, обернеться для безпеки України негативними наслідками.



Важливим фактором для стабілізації ситуації в цій країні може стати економічна експансія Китаю. Якщо китайці вирішать збільшити обсяг інвестицій в Україну і залишитися там на довший термін, агресивна політика Росії вступить в безпосередній конфлікт не тільки з інтересами Києва, але і Пекіна. А це противник зовсім в іншій ваговій категорії. Однак поки українське керівництво ставиться до китайських пропозицій з великою обережністю.



Успішно балансувати між Росією, Євросоюзом та Китаєм буде нелегко.

Зберегти цей баланс буде складно, зокрема, через те, що Україна виявилася об'єктом тиску трьох сторін, не маючи можливості вплинути на інтенсивність цього тиску.



Однак в глобалізованому світі Києву не вдасться довго залишатися на самоті, і рано чи пізно одна зі сторін візьме його під свою опіку. Росія займає саму рішучу позицію, ЄС пропонує найпривабливішу модель розвитку, а Китай не збирається втручатися у внутрішню українську політику. Мабуть, українці усвідомлюють, що проведення реформ, які не зуміла провести їх країна в останню чверть століття, має супроводжуватися інтеграцією з міжнародним ринком. Їм доведеться зробити вибір, інакше хтось обере їх.


Автор: Ян Мусьспівробітник варшавської Академії фінансів та бізнесу Vistula.

  • Джерело: http://forsal.pl/artykuly/1047719,ukraina-musi-grac-w-dwa-ognie.html

Теги

Похожие материалы

  • Зробити ставку на Європу, а не на Міжмор'я

    Інтерв'ю з Єжи Новаком — дипломатом з 50-річним стажем, заступником голови аналітичного центру «Євроатлантична асоціація» (SEA) . Gazeta Wyborcza: Зараз хороша епоха для дипломатів? Єжи Новак (Jerzy Maria...

  • Так, ми знову повинні боятися війни

    Ми повинні бути обережними, щоб не звикнути до цієї ідеї. Давайте захистимо себе від пророцтв, які збуваються, навіть незважаючи на те, що в повітрі все більш чітко відчувається запах війни, відчуття, що ось-ось щось вибухне. Відчувається...

  • Мюнхенская конференция: Европа застряла между тремя опасными сверхдержавами

    В основе множества экзистенциальных дилемм, с которыми сегодня сталкиваются мировые лидеры, собравшиеся на Мюнхенской конференции по вопросам безопасности, лежит один весьма неприятный феномен, а именно пугающая картина трех сверхдержав — США,...

  • Чому МВФ продовжує давати нам гроші?

    3 квітня рада МВФ прийшла до висновку, що уряд України виконав лише п'ять з чотирнадцяти передбачених реформ. Проте, Україна отримала черговий мільярд доларів в рамках фінансової підтримки програми реформ. Чи було рішення про надання Україні...

  • RZECZPOSPOLITA: Яким повинен бути союз Варшави з Києвом?

    Автор: Анджей Талага — Польський журналіст, був заступником редактора «Rzeczpospolita». Польщі потрібна Україна. Підтримка цієї держави і навіть надання їй допомоги в формуванні військового потенціалу — це область наших життєвих...