LeMonde Автор Le Monde (LeMonde)

Відома та авторитетна французька щоденна вечірня газета ліволіберальних поглядів з тиражем 364 240 примірників (на 2014 рік). Штаб-квартира розташована в 13-му окрузі Парижа за адресою бульвар Огюст Бланки, 80 (Boulevard Auguste Blanqui, 80). Контактиhttp://www.lemonde.fr/

Каушик Басу (Kaushik Basu), Франсуа Бургиньон (Francois Bourguignon), Джастін Іфу Лінь (Justin Yifu Lin), Джозеф Стігліц (Joseph Stiglitz) для Le Monde



Голосування за Брексіт та обрання Дональда Трампа показали незадоволеність громадян країн, що розвиваються з приводу глобалізації. Вони звинувачують її в застиглих на одному місці доходах, зростанні безробіття і все більшої невизначеності.





Громадяни країн, що розвиваються висловлюють подібні почуття набагато довше. Хоча глобалізація дала чимало переваг світу, що розвивається, проте багатьом не припала до душі її неоліберальна економіка, безперешкодна лібералізація та приватизація, макроекономічна політика, яка ставить на перше місце боротьбу з інфляцією, а незайнятість і зростання. Таким чином, настав час переглянути загальну економічну мудрість.



Шведське агентство міжнародного співробітництва в галузі розвитку запропонувало подумати над цим 13 економістам з усього світу (в тому числі авторам цієї статті). Зокрема, ми прийшли до висновку, що збереження балансу національного бюджету і контроль над інфляцією одночасно з рішенням надати ринку можливість зробити все інше не можуть бути гарантом стійкого економічного зростання. У такій перспективі ми виділили вісім головних принципів, якими повинна керуватися політика в галузі розвитку:



По-перше, економічне зростання має розглядатися як засіб, а не як мета.



Він важливий, перш за все, тому, що дає необхідні для благополуччя людини ресурси: зайнятість, стійке споживання, житло, охорону здоров'я, освіту і безпеку.



По-друге, економічна політика повинна бути націлена на інклюзивний розвиток.



Замість того щоб чекати, що хвиля розвитку принесе користь всім, керівництву необхідно забезпечити залучення всіх груп в цей процес. Йому слід розпочати активну боротьбу з безробіттям і недостатнім доступом до охорони здоров'я та освіти, через які доводиться так важко малозабезпеченим верствам населення.



По-третє, екологія не може вважатися опціональною.



На національному рівні зростання зі збитком для навколишнього середовища не можна вважати стійким. Важливо, щоб боротьба зі зміною клімату і адаптаційна політика не вважалися другорядними напрямками.



По-четверте, має бути знайдено рівновагу між ринком, державою і спільнотою.



Ринки потребують регламентації для ефективного виділення ресурсів: в іншому випадку вони завдають серйозної шкоди, якою була фінансова криза 2008 року і підйом нерівності. Держава необхідна для ефективності цієї регламентації. Інститути громадянського суспільства потрібні для ефективної і справедливої роботи держави.



По-п'яте, рівновагу бюджету було ідеалізовано.



Потрібно розглядати бюджетний баланс і зовнішній баланс як обмеження в середньостроковій перспективі так, щоб бюджетне стимулювання додало сил економіці, яка втрачає оберти, і заклало основи довгострокового зростання. Головне — домогтися, щоб державний борг і тиск інфляції перебували під контролем в сприятливі роки.



По-шосте, останні технологічні досягнення змінили положення робочої сили і збільшили частку капіталу в доходах, що в підсумку призвело до зростання нерівності.



Проблема «робоча сил проти капіталу» часто описувалася як проблема «робоча сила проти робочої сили», в рамках якої країни, що розвиваються відбирають робочі місця у розвинених, що сприяє протекціонізму. При цьому, скоріше, необхідно домогтися кращого перерозподілу і рівності доходів, зокрема шляхом зміцнення переговорних позицій трудящих.



По-сьоме, соціальні норми і цінності відображаються на економічних показниках.


Економіка працює краще при наявності довіри. Соціальні норми можуть допомогти боротися з корупцією і встановити справедливі практики. Громадянське суспільство і уряд повинні керуватися цими цінностями.



По-восьме, міжнародному співтовариству теж надається важлива роль.



Світові сили і національна політика одних відображаються на політичних можливостях інших (валютна політика, міграційні обмеження, торгова політика). Справитися з зовнішніми наслідками такої політики можуть тільки міжнародні інститути. Для забезпечення їх ефективної та справедливої роботи, країни, що розвиваються, повинні отримати в них більше голосів.


Створивши стільки труднощів, старі підходи до економічної думки повинні зникнути. Досвід минулого і прогрес економічного мислення дають нам цілі поклади відомостей про те, що працює, а що ні. Це знання має бути в центрі нового підходу до розвитку, якого потребує світ.

  • Джерело: http://www.lemonde.fr/idees/article/2017/02/22/huit-grands-principes-pour-guider-l-economie-mondiale_5083543_3232.html#yoCjlyagcmKZEjbi.99

Теги

Похожие материалы

  • Світ на порозі найбільшого економічного зростання

    У найближчі місяці Міжнародний валютний фонд (МВФ) очікує найбільший підйом за останнє десятиліття. «Останні дані свідчать про те, що у світовій економіці буде найбільший синхронний підйом десятиліття» , — пишуть економісти МВФ в «Огляді...

  • Яку ціну платить Путін за кримську авантюру?

    Втрата впливу над Україною — це, без перебільшення, історичний удар по інтересам Росії, який ще довго буде давати про себе знати. З моменту захоплення Криму Росією на початку 2014 року багато хто став вважати Володимира Путіна свого роду...

  • Захисник проти руйнівника

    Вашингтон — Ближче до кінця своєї надзвичайно формальної, абсолютно знеособленої прес-конференції з канцлером Німеччини Ангелою Меркель президент Трамп, нарешті, зазначив, що між ним і його гостею є щось спільне: за його словами, колишній...

  • Схоже на нову світову фінансову кризу

    Ще у січні 2007 року ця акція коштувала значні 30 доларів. Потім курс похитнувся і врешті-решт стрімко полетів донизу. У березні, нарешті, прорвало всі греблі. New Century Financial був усунений з торгів. Нарешті, 2 квітня 2007 року другий за...

  • Україна між двох вогнів

    Конфлікт на Донбасі та анексія Криму сильно вплинули на економіку України. Донецький вугільний басейн грав роль економічного центру країни, виробляючи сталь, яка йшла на експорт — це один з небагатьох продуктів, який сприяв розвитку інших...