diewelt Автор Die Welt (diewelt)

(Нім. Die Welt — «Мир») — впливова (709 тис. Читачів) інформаційна німецька щоденна газета видавництва «Аксель Шпрінгер-ферлаг», яка користується популярністю у представників німецької бізнес-еліти. Публікує багато аналітичних матеріалів. Перший номер був випущений в Гамбурзі 2 квітня 1946 року англійською окупаційною владою. Тираж — 251 000 примірників. Контактиhttps://www.welt.de/

Ще у січні 2007 року ця акція коштувала значні 30 доларів. Потім курс похитнувся і врешті-решт стрімко полетів донизу. У березні, нарешті, прорвало всі греблі. New Century Financial був усунений з торгів. Нарешті, 2 квітня 2007 року другий за величиною спеціальний фінансовий інститут США по нерухомості змушений був оголосити про банкрутство.



Ще до другого номера в цій галузі змушені були здатися кілька дрібніших іпотечних фірм, а значення банкрутства New Century більшості було невідомо. Фірма спеціалізувалася на фінансуванні покупців нерухомості з поганою кредитоспроможністю, так званих субстандартних кредитів.





Впливові люди, такі як міністр фінансів США Генрі Полсон (Henry Paulson), не втомлювалися підкреслювати, що найстрашніше вже позаду, і що залишок вже в безпеці або може бути захищений. Помилявся не лише колишній менеджер Goldman Sachs. Чого жоден експерт не уявляв собі або не хотів сказати, що крах 2 квітня 2007 року був не тільки ознакою труднощів в цьому сегменті на американському ринку нерухомості, але і злим передвістям фінансової кризи.



Через півтора року після краху інвестиційного банку Lehman Brothers стало ясно: у фінансовій галузі вибухнула найбільша криза світової економіки з 1930-х років. Почалась вона в той самий день, 2 квітня десять років тому. І хоча з тих пір світ багато дізнався про фінансові системи та управління ними, такий жорстокий обвал може статися знову.



Невеликі події, величезні перекоси



Падіння New Century Financial продемонструвало підступну властивість фінансових криз. Невеликі події провокують величезні перекоси. Збудники можливо виявити лише через тривалий час. В тумані всього, що відбувається, багато що залишається незрозумілим. До того ж, історія великих криз показує, що найчастіше передбачувані дрібниці пророкують прийдешні нещастя.





І так буває завжди. Наступна криза настане обов'язково. Тому історики застерігають від безтурботності, що заспокоює оманливою безпекою людей, які приймають рішення. Так, історики критикують гравців на ринку, яких мало чого навчила минула фінансова світова пожежа. Очевидно, люди приречені знову і знову робити одні й ті ж помилки. Все ускладнюється тією обставиною, що наступна криза, в більшості випадків, приходить з абсолютно іншого, несподіваного боку.





«Ніхто не повинен робити вигляд, ніби регулювання, яке було організовано після 2008 року по обидва боки Атлантики, зробить фінансову систему більш стабільною», — говорить Ніал Фергюсон (Niall Ferguson), історик з елітного Гарвардського університета США, в інтерв'ю Welt am Sonntag. Навпаки. Хоча з новими законами та приписами банки змушені створювати більш надійні резерви капіталу. Однак, за його словами, надмірне регулювання значно підвищило б складність у фінансовій системі. «Крім того, багато що продовжує і далі функціонувати так само, як і раніше, наприклад, рейтингові агентства, дериватні ринки та позамежна заборгованість», — застерігає Фергюсон.



Навіть мінімальні втрати означали б кінець



Банки, рейтингові агентства, деривати — в 2007 році багатьом було ще не ясно, як всі ці гравці та фінансові конструкції пов'язані між собою. І яку саморуйнівну динаміку ця система могла б розвинути при несподіваному вибусі.



Коли в квітні 2007 року New Century оголосив про банкрутство, ця компанія видала 1,4 мільйона іпотечних кредитів на загальну суму в 225 мільярдів доларів. У касі, навпаки, було готівки на 60 мільйонів доларів. Навіть найменші втрати, які могли з'явитися в результаті веикої кількості несплат, означали б крах компанії.



Однак цей принцип вже давно не обмежується лише New Century Financial. Дотримуючись ідеї розробки нових фінансових інструментів, експерти вселили не тільки інститутам з фінансування нерухомості, але також банкам і фірмам зі страхування, що авансований власний капітал повинен бути якомога нижчими. В кінцевому рахунку вже майже вважалося законом, що ціни на нерухомість будуть постійно зростати і всі ризики можна розрахувати і тим самим управляти ними.



Ризики були абсолютно незрозумілими



До цього слід додати, що частини вимог були ув'язані в пакети і продавалися далі. Ці пакети ризиків користувалися попитом на ринку капіталу. Так що всі великі фірми на Уолл-стріт, і, майже у всій західній фінансовій системі аж до німецьких земельних банків, були побічно причетні до операцій з нерухомості. І, ризик одного, який здавався керованим, базувався на тому, що інші свій ризик тримали під контролем.





У цій системі не було передбачено випадання одного з великих гравців. Тому що після розподілу, упаковки та наклеювання етикеток рідко було зрозуміло, який у кого ризик в бухгалтерських книгах. В кінці навіть топ-менеджери фінансових концернів були не в змозі зрозуміти, що ховалося за так званими сек'юрітизацією.



Люди, які приймають рішення, заспокоювали себе та інших тим, що знамениті рейтингові агентства всі ці сек'юрітизації оцінили. Якщо агентства присуджували кращу оцінку ААА, що траплялося не так уже й рідко, то банки могли спати спокійно.



Коли ця система стала нестійкою, посипалися спочатку ті інститути, які ставили безпосередньо на ринок нерухомості та на передану далі нерухомість. І криза пішла по колу. Першим з відомих банків постраждав Bear Stearns на Уолл-стріт. Це було в березні 2008 року.



Проблеми відсунули в баланс емісійних банків



Уже в червні 2007 року спіткнулися два інвестиційних фонди Bear Stearns Hedgefonds, проте їхні збитки, багатий традиціями, банк зміг пережити. Через три чверті року тонкий шар капіталу було витрачено. За наполяганням Міністерства фінансів США та Федеральної резервної системи (Fed) було придумано швидке першопочаткове рішення. За Bear Stearns заступився великий банк США J.P. Morgan, одну частину ризиків перейняв Фендеральний резерв. В подальшому й багато інших центральних банків візьмуть на себе ризики, щоб захистити фінансову систему від краху.





«Багато проблем просто запихали в баланс емісійних банків», — говорить колишній головний економіст в Merrill Lynch Девід Розенберг (David Rosenberg), який сьогодні працює у канадського керуючого майном Gluskin Sheff. «Біда в тому, що з відстрочкою виплати боргів навіть на декаду, заборгованість залишається такою ж високою, і тим самим впливає на глобальне зростання». Ситуацію тоді і сьогодні об'єднує спільна риса — залежність від кредитів. Те, що в хороші часи підвищувало прибуток, при падінні зжирало власний капітал і резервні накопичення капіталу зі страшною швидкістю. Це діє як розпал на пожежі.



У період з 2003 по 2007 рік в США було видано кредитів на суму в сім трильйонів доларів, це відповідало майже половині тодішньої американської продуктивності економіки. Тоді 225 мільйонів доларів субстандартних позик від New Century навіть професіоналам здавалися периферійним феноменом.



Величезні проблеми в міжнародній фінансовій системі



Однак це поки видимі замітки на полях, які роблять очевидною вразливість цієї системи. Так було і в другій половині 1990-х років, коли на одне повідомлення з Таїланду не звернули тієї уваги, якої воно заслуговувало: в липні 1997 року економічний тигр зі своєї валюти бат зняв прив'язку до долара, щоб допомогти економіці, що задихалась. Це був фатальний сигнал. Німецький фондовий індекс Dax спочатку взагалі не відреагував на події на Далекому Сході. Біржовий барометр навпаки зазначив ще в кінці липня 1997 року рекордне зростання.



Тільки восени гравцям стає ясно, що це рішення Бангкока, яке являється шляхом до звільнення від величезних проблем, позначилося на міжнародній фінансовій системі. Таїланд в попередні роки багато заборгував в доларах, а тепер, коли бат по відношенню до долара значно втратив у ціні, боргова ноша стала непосильною.



Економіка згиналася під тягарем важких доларових зобов'язань. Смерч мав ось-ось перекинутися на інші економіки регіону. Настала азіатська криза. Вона скидала уряди, знищував цінності на сотні мільярдів доларів й відкинув весь регіон в економічному плані щонайменше на десятиліття назад.



Світ оперує на базі величезних боргів



Коли багато хто думав, що криза подолана, вона розвинула навіть нову руйнівну силу — шляхом ланцюгових реакцій на ринках. Так як ціна на нафту тоді впала з позначки в понад двадцять до позначки в дванадцять доларів за барель, то нафтовий і газовий експортер Росія збанкрутував. За ним послідував найпотужніший в світі інвестиційний фонд Long Term Capital Management (LTCM). Тоді індекс Dax показав найбільше падіння в своїй історії: протягом трьох місяців він звалився на 37%.



Знову кредити були рушійною силою, знову були ознаки, знову ніхто не хотів або не міг їх побачити. Чи чекати після 1997 і 2007 років обвалу в 2017 році? Хоча завжди можна сказати лише постфактум, яка саме незначна подія є таким собі New Century наших днів. Однак попереджувальні сигнали є вже сьогодні.



Світ оперує на базі величезних боргів. За винятком Німеччини та деяких інших держав, зобов'язання все більше зростають. Також і компанії використовували штучно низькі відсотки, щоб повністю насититися кредитами і таким чином значно підвищити прибуток на порівняно невеликій власному капіталі.



Кредити на покупку автомобілів високі як ніколи



В Америці давно вже існують нові слабкі місця. Споживачі в США в минулі роки купували в борг так багато, як ніколи раніше. Після того як ціна споживчих кредитів в рецесії 2008-2009 років на короткий час впала (з 2,6 до 2,5 трильйонів доларів), вони як раз досягли нового піку. У американців боргів на 3,8 трильйонів доларів, і це тільки споживчі кредити. Особливою популярністю користуються кредити на покупку автомобілів. Їх обсяг з 412 мільярдами доларами високий як ніколи.



Це підводить до історії про те, як один з найважливіших гравців у цій галузі, Capital One Financial, на біржі з майже 90 доларами за акцію знову завоював цей докризовий курс. У листопаді 2008 року фінансист отримав 3,6 мільярда доларів допомоги, після того як курс його акцій скоротився майже в десять разів. Сьогодні у третини виданих кредитних карт і автокредитів Capital One схожа погана кредитоспроможність.



Також повністю на ризик ставлять спекулянти на Уолл-стріт, причому поняття «спекулянт» в Америці, на відміну від Німеччини, стосується також багатьох приватних вкладників. Взяти, наприклад, брокерів з Уолл-стріт, які купили в борг акцій на 528 мільярдів доларів, що майже на 200 мільярдів доларів більше, ніж десять років тому. Тоді так звані маржинальні зобов'язання показали себе як надійний ранній індикатор великих неприємностей. Рівно за три місяці до обвалення ринку брокери почали скорочувати свої кредити.



Баланс банків — вічний будівельний майданчик



Однак тривожні знаки є і в Китаї. Уряд в Пекіні на цьому тижні заявив, що країна має заборгованість в 258% продуктивності своєї економіки, приватники, держава і фірми разом узяті. На початку фінансової кризи 2008 року квота була в 180%. Для багатьох сьогодні Піднебесна є тим, чим був ринок нерухомості США до кризи, — великим ініціатором зростання, який своєю динамікою замазував деякі проблеми.



Нарешті є ще Європа зі своїми банками з частково слабким капіталом. Їх баланс, схоже, буде вічним будівельним майданчиком. Хоча нещодавнє оздоровлення кон'юнктури на континенті ці проблеми відсунуло на задній план, однак одне питання до сих пір не дає спокою: як зможуть ці інститути впоратися з несподіваними збитками?



Перекоси на ринках позичкових капіталів створили б дірки в балансі. Іншими важко передбачуваними небезпеками є торгова війна з Америкою або нова криза євро. Однак за всім цим, можливо, лежать ще зовсім інші ризики, які відразу важко розгледіти.



Навіть відомий історик Фергюсон, який досліджував кризи за останні 200 років, не наважується передбачити, звідки прийде наступний крах на ринках. «Якби я знав, у чому на цей раз полягає ранній сигнал тривоги для наступного фінансової кризи, то я був би багатою людиною».

  • Джерело: https://www.welt.de/finanzen/article163349395/Diese-Anzeichen-deuten-auf-eine-neue-Finanzkrise-hin.html

Теги

Похожие материалы

  • Міністр фінансів про реформи в Україні

    Український Міністр фінансів розповідає TAI про свій амбітний проект реформ та висловлює надію на те, що українська економіка стане самодостатньою. Нижче приведена відредагована розшифровка цієї бесіди. The...

  • Світ на порозі найбільшого економічного зростання

    У найближчі місяці Міжнародний валютний фонд (МВФ) очікує найбільший підйом за останнє десятиліття. «Останні дані свідчать про те, що у світовій економіці буде найбільший синхронний підйом десятиліття» , — пишуть економісти МВФ в «Огляді...

  • Le Monde: Вісім принципів для світової економіки

    Каушик Басу (Kaushik Basu) , Франсуа Бургиньон (Francois Bourguignon) , Джастін Іфу Лінь (Justin Yifu Lin) , Джозеф Стігліц (Joseph Stiglitz) для Le Monde Голосування за Брексіт та обрання Дональда Трампа показали незадоволеність...

  • В Україні багато проблем. Росія лише одна з них.

    Київ, Україна — Скоро почнеться четвертий рік «неінтесивної» війни між Україною і Росією. Більше 7% територій України до сьогодні окуповані силами її агресивного сусіда. Чи зможе Україна встояти і стати при цьому вільною, незалежною,...

  • Vault 7: розкриті хакерські інструменти ЦРУ

    Прес-реліз Wikileaks 7 березня 2017 року сайт Wikileaks почав публікацію нової серії секретних документів Центрального розвідувального управління США. Ця колекція документів, що отримала від Wikileaks назву «Vault7» ( «Сховище №7»),...