LeMonde Автор Le Monde (LeMonde)

Відома та авторитетна французька щоденна вечірня газета ліволіберальних поглядів з тиражем 364 240 примірників (на 2014 рік). Штаб-квартира розташована в 13-му окрузі Парижа за адресою бульвар Огюст Бланки, 80 (Boulevard Auguste Blanqui, 80). Контактиhttp://www.lemonde.fr/

Книга П'єра Гроссе «Історія світу пишнться в Азії. Інший погляд на ХХ століття» спирається на роботи безлічі азіатських фахівців та пропонує іншу точку зору на історію міжнародних відносин.



У цьому була одна з головних прогалин французької президентської кампанії. Хоча в дебатах та виступах детально обговорювалися питання Європи, Росії та Сирії, Азіатсько-Тихоокеанський регіон практично не згадувався. Як би там не було, це не скасовує його ключової ролі та значущості Китаю, який може замінити США в якості першої світової держави з 2030 року.



Його центральне положення стосується не тільки економіки, але і геополітики: новий сплеск напруженості навколо Північної Кореї та ядерні амбіції Пхеньяна говорять про те, що не можна виключати новий серйозний конфлікт Пекіна та Вашингтона.



Відкриті можливості та динамізм, з одного боку, небезпека війни з іншого — зібрані всі інгредієнти, щоб привернути увагу світу. Але, як не дивно, Франція, один з п'яти постійних членів Ради безпеки, скоріше за все, забула, що там у неї є території та інтереси (зокрема в Новій Каледонії).



Розуміння Першої світової





Подібна відсутність інтересу до Азії є дивною, так як значимість регіону зростає, про що свідчить остання робота журналіста The Financial Times Гідеона Рахмана (Gideon Rachman, «Наступ Сходу: підйом Азії та занепад Америки, від Обами до Трампа і далі» — Easternization: Asia's Rise and America's Decline, From Obama to Trump and Beyond): «у XXI столітті суперництво країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону буде формувати вигляд світової політики точно так само, як боротьба європейських націй визначала світову обстановку протягом п'яти століть з 1500 року».





Історик та професор Паризького інституту політичних досліджень П'єр Гроссе (Pierre Grosser) міг би посперечатися з другою частиною цього твердження, проте в його книзі проглядається те ж переконання: історія світу пишеться в Азії. Причому відбувається це вже досить давно, з 1905 року, стверджує він в книзі «Історія світу пишеться в Азії. Інший погляд на ХХ століття», підкреслюючи цей «невідомий аспект історії міжнародних відносин».





Так, наприклад, він дозволяє краще зрозуміти історію Першої світової війни: «Події в Азії протягом десяти з гаком років до початку війни зіграли чималу роль». Саме там загострилася боротьба, сформувалися коаліції та були поставлені з ніг на голову стратегії. У 1905 році Японія завдала тяжкої поразки Росії, завоювавши тим самим першу перемогу неєвропейської нації над європейською. Найважливіший поворотний момент. «Якщо поглянути відсторонено, ключовим фактором міжнародних відносин з 1904 по 1914 рік стало навіть не посилення Німеччини, а криза російської держави після російсько-японської війни з подальшим її відновленням та суперечками з Австро-Угорщиною на Балканах, які викликали тривогу в Німеччині», — стверджує автор.





Російсько-японська війна обумовила вигляд конфлікту 1914 року. За словами Гроссе, вона підтвердила значущість «наступальних і швидких» операцій. «Світ дивувався піхоті, яка йшла штурмом на загородження, хоча перемогу Японії визначила не вона, а взяття висоти та застосування важкої артилерії». Французи боялися, що німці вчинять так само, і були вражені «духом» японських солдатів. Британці задумалися, чи не зробило їх сучасне життя занадто м'якими. Болгари ж відмовилися від російської моделі підготовки і були захоплені багнетом, «символом «японської» енергії та запеклої самопожертви».



Рax asiatica



Складно зрозуміти без Азії і Другу світову війну («Війна почалася в Азії», — писав ще в 2015 році Юг Тертре в чудовій колективній праці «1937-1947: війна-мир»), холодну війну та її закінчення. 1989 рік став віхою в цьому процесі: на нього довелося не тільки падіння берлінської стіни в листопаді, але і криваве придушення китайським комуністичним режимом демократичного руху на площі Тяньаньмень, що сталося п'ятьма місяцями раніше.





Зустріч батька перебудови та гласності Михайла Горбачова і творця китайських реформ Дена Сяопіна (вона була покликана покласти край сварці двох колись «братніх» країн) відбулася в Пекіні за місяць до втручання армії в центрі китайської столиці в червні 1989 року. Як би там не було, однозначних результатів вона не дала. Китайські студенти бачили в «Горбі» приклад: «Горбачову 58 років, Дену Сяопіну — 85».



Кривавий розгін масової демократичної демонстрації на площі Тяньаньмень у Китаї

Для китайського лідера це стало приниженням. І він вирішив, що йти на політичні поступки не варто. «Розвал комуністичних режимів та Радянського Союзу мав показати, що тільки китайська Компартія обрала правильний шлях», — підкреслює автор. Глава СРСР в свою чергу переконався, що «одних економічних реформ недостатньо, і що потрібні політичні». Правда — з одного боку Амура, помилка — з іншого...



«Далекий Схід, — континент війн та масового кровопролиття протягом ХХ століття, рушив до pax asiaticа, який триває до сьогоднішнього дня», — зазначає П'єр Гроссе. Його об'ємна книга (650 сторінок) спирається на роботи великої кількості азіатських фахівців і пропонує іншу точку зору на міжнародні відносини. «Сьогодні потрібно знати історію відносин Китаю з Японією та Індією, територіальні суперечки в Азії та витоки корейського питання, щоб зрозуміти Азію XXI століття і передбачити наше майбутнє, яке залежить від того, що відбувається на Далекому Сході». Хоча книга П'єра Гроссе присвячена ХХ століття, вона може багато чого розповісти нам і про XXI.



Автор: Франсуа Бугон (Francois Bougon)

  • Джерело: http://www.lemonde.fr/idees/article/2017/05/09/quand-l-asie-eclaire-nos-mondes_5124698_3232.html#GoSvzLixk42GlvHC.99

Теги

Похожие материалы

  • Зупинити зближення Китаю та Росії

    Відбулася відставка радника президента США з національної безпеки Майкла Флінна. З'явилися побоювання, що радник президента США Стівен Беннон посилить свій вплив на Дональда Трампа. У минулому році Беннон заявив, що через 5-10 років війна між США...

  • Так, ми знову повинні боятися війни

    Ми повинні бути обережними, щоб не звикнути до цієї ідеї. Давайте захистимо себе від пророцтв, які збуваються, навіть незважаючи на те, що в повітрі все більш чітко відчувається запах війни, відчуття, що ось-ось щось вибухне. Відчувається...

  • Як Північна Корея може знищити мільйони людей

    Якщо Сполучені Штати спробують завдати попереджуючого удару по Північній Кореї, режим в Пхеньяні може у відповідь завдати значної шкоди Південній Кореї і Японії, не кажучи вже про американські військові бази, які знаходяться в цих країнах....

  • Георгий Почепцов: Как социальные медиа контролируются государствами

    Война, конфликт всегда заставляют быть более внимательным к своим коммуникациям. Возникает потребность не только в цензуре как типе обороны, но и в атаке. Приход сетевого мира сохранил все имеющиеся социальные структуры, даже...

  • Трамп про Меркель, Твіттер та міжусобиці в Республіканській партії

    В середині інтерв'ю, яке президент Дональд Трамп дає в Овальному кабінеті, чутно запитання, чи не шкодує він з приводу своїх їдких твітів на адресу союзників, політичних супротивників та інших держав. Трамп робить паузу, на секунду замислюється і...