nacion Автор La nacion (nacion)

«Нація» — щоденна газета, що друкують в Буенос-Айресі, Аргентина. Вона була заснована 14 січня 1870 року Бартоломе Мітрі — колишнім президентом Аргентини. Має середній щоденний тираж 160 000 примірників з понеділка по суботу та неділю близько 250 000 примірників. Контактиhttp://www.lanacion.com.ar

Автор: Маріо Варгас Льоса

«Не від доброзичливості м'ясника, пивовара або булочника очікуємо ми отримати свій обід, а від дотримання ними своїх власних інтересів. Ми звертаємося не до їхньої гуманності, а до їхнього егоїзму, і ніколи не говоримо їм про наші потреби, а про їх вигоди» — Адам Сміт.



Набагато більше, ніж своєю мудрістю, він славився своєю неуважністю. Одного разу кучер диліжанса, прямуючого за маршрутом Единбург — Кіркалді посеред чистого поля в кількох милях від міста призначення побачив самотню фігуру. Зупинивши коней, він запитав у людини, чи не потрібна їй допомога. Тільки тоді той, здивовано озирнувшись кругом, зрозумів, де він знаходиться. Занурений у роздуми, Адам Сміт (Adam Smith) вже кілька годин йшов світ за очі (він просто собі йшов та думав). А якось у неділю його побачили в домашньому халаті в Данфермліні, в п'ятнадцяти милях від Кіркалді: він дивився в порожнечу, розмовляючи сам із собою. Через роки жителі Единбурга звикли до того, що по старому місту в самий невідповідний час бродить, без певної мети, самотній старий з загубленим поглядом та ворухливими губами, якого всі називали мудрецем.



Адам Сміт

Про його дитинство та юність мало що відомо. Адам Сміт народився в Кіркалді в один з днів 1723 року. Неправда, що його вкрали цигани та забрали в табір. Адам ходив до місцевої школи і був, очевидно, таким старанним учнем в грецькій мові та латині, що, коли вступив до університету в Глазго, будучи чотирнадцятирічним, його взяли одразу на другий курс, звільнивши від вивчення класичних мов, яким був присвячений перший. Три роки по тому він отримав стипендію в Оксфорскій університет, але про його шестирічне перебування в Балліол-коледжі ми знаємо тільки, що він був покараний за читання нишком «Трактату про людську природу» Девіда Юма (David Hume) (пізніше його найближчого друга), ненависного тодішній реакційній університетській владі за атеїзм. Після випуску Сміт читав свої знамениті лекції в Единбурзі, що дійшли до нас тільки по записах двох присутніх на них студентів. З тих пір він перетворився в одного з видатних діячів так званого «шотландського Просвітництва».



James Boswell

Адам Сміт викладав в університеті Глазго спочатку логіку, а потім — моральну філософію, його лекції мали такий успіх, що їх приїжджали слухати з усієї Англії та Європи, в тому числі Джеймс Босуелл (James Boswell), який залишив яскраве свідчення про його елегантний стиль викладу. Пан Сміт надзвичайно здивувався б, дізнавшись, що нащадки будуть називати його «батьком економіки». Сам себе він завжди вважав моральним філософом, був закоханий в усі науки — точні та гуманітарні, і, як всі шотландські інтелектуали того покоління, схилявся перед законами, які підтримували природний та суспільний порядок, будучи переконаним в тому, що тільки розум — а не релігія — може їх пояснити та бути їм опорою.



Першою книгою Адама Сміта, опублікованоб посмертно, була «Історія астрономії». Наступною — дослідження про походження мов. Все життя він мріяв зрозуміти, що ж забезпечує суспільству єдність та стабільність, коли його члени — окремі люди — такі егоїстичні, норовливі та роз'єднані. Він прагнув дізнатися, чи є в історії закономірності еволюції, і в чому причина прогресу та процвітання одних народів і застій та дикість інших.





Перша книга Сміта, що побачила світ за життя автора, мала назву «Теорія моральних почуттів» (1759), яка намагається пояснити, з чого складається той самий цементуючий розчин, який підтримує суспільство єдиним всупереч роз'єднуючим силам, діючим всередині нього. Автор називає симпатією цей природний рух до ближнього, який, підтримується уявою, наближає нас до нього та перемагає негативні інстинкти та пристрасті, що віддаляють нас від інших. Таке позитивне бачення людських відносин передбачає, що «моральні почуття» в кінцевому підсумку візьмуть гору над жорстокістю та жахами, що здійснюються в будь-якому суспільстві. Ця цікава книга, часом нагадує підручник хороших манер, пояснює, з великою тонкістю, як складаються людські стосунки, та яким чином вони дозволяють суспільству функціонувати.



Тільки одного разу Адам Сміт покинув Англію, але його поїздка тривала цілих три роки, з 1764-ого по 1767-й рік. В якості наставника молодого герцога Баклі (Buccleuch) він відправився до Франції та Швейцарії, де познайомився з Вольтером, якого із захопленням цитував у своїй «Теорії моральних почуттів». У Парижі Сміт дискутував з Франсуа Кене (François Quesnay) та фізіократами, яких розкритикував у своїй наступній книзі, не дивлячись на прекрасне особисте враження, справлене на нього основоположником цієї школи, з яким він згодом листувався. Після повернення до Шотландії Сміт практично безвиїзно оселився в Кіркалді зі своєю матір'ю, яку любив, і значну частину кількох наступних років провів у своїй прекрасній бібліотеці за написанням «Дослідження про природу і причини багатства народів» (1776). Перше видання було розкуплено за півроку та принесло йому 300 фунтів стерлінгів. За життя автора книга перевидавалася ще п'ять разів (у третій — зі значними виправленнями та доповненнями), була переведена на французьку, німецьку, датську, італійську та іспанську мови. Похвали їй були майже одностайні, а Юм, переконаний в тому, що ця «заплутана» праця не відразу, але пізніше завоює величезні маси шанувальників, порівняв її за важливістю із «Заходом і падінням Римської Імперії» Едварда Гіббона (Edward Gibbon).



Адам Сміт навіть не підозрював, наскільки велике значення набуде його книга в майбутньому в усьому світі, навіть там, де її мало хто читав. Перед смертю він скаржився на те, що так і не написав трактат про юриспруденцію, який, на його думку, повинен був доповнити розпочате ним вивчення систем, що пояснюють прогрес людства. Він і справді був першим, хто розтлумачив людям, яким чином і чому вони вийшли з печер та стали розвиватися у всіх областях (крім, на жаль, моральної), поки не підпорядкували собі матеріальний світ і не замахнулися на зірки. Простий і одночасно архіскладний рушій цього процесу, який грунтується на свободі і перетворює егоїзм в суспільну цінність, Сміт сформулював в одній фразі: «Не від доброзичливості м'ясника, пивовара або булочника очікуємо ми отримати свій обід, а від дотримання ними своїх власних інтересів. Ми звертаємося не до їхньої гуманності, а до їхнього егоїзму, і ніколи не говоримо їм про наші потреби, а про їх вигоди».





Книга викликала справжню революцію в економіці, історії, філософії, соціології. У ній стверджувалося, що завдяки приватній власності та поділу праці змогли розвинутися виняткові продуктивні сили, і що конкуренція в умовах вільного ринку є найкращим механізмом розподілу багатства, нагороджуючи хороших виробників та караючи поганих, однак при цьому не вони, а споживач є істинним регулятором процесу. І що свобода, не тільки в політичній, громадській та культурній областях, але і в економічній, є головною гарантією процвітання та цивілізації. Можливо, капіталізм, суспільство і закони сильно змінилися з часів написання Смітом в XVIII столітті цього гігантського трактату на 900 сторінок. Але ніхто краще за нього не пояснив, чому ж одні країни процвітають, а інші жибракують, і де проходить справжня межа між цивілізацією та варварством.



Сміт був не дуже гарний та зовсім незграбний. Лексикограф Семюел Джонсон (Samuel Johnson), якого «батько економіки» вилаяв в одній із суперечок, стверджував, що той був схожий на «сумну собаку». При цьому це був скромний і дуже аскетичний чоловік, позбавлений марнославства і прагнучий пізнавати. Ніде не згадується, чи була у нього наречена. Можливо, він так і помер незайманим в 1790 році.

  • Джерело: http://www.lanacion.com.ar/1995791-adam-smith-el-hombre-que-revoluciono-las-certezas-de-su-tiempo

Теги

Похожие материалы

  • Почему именно сегодня Европа является, прежде всего, конституционным проектом?

    * Профессор философии и социологии, бывший директор Штарнбергского Института Макса Планка по изучению жизненных условий научно-технического мира. Автор благодарит Армина фон Богданди (Armin von Bogdandy) за оказанную им всестороннюю поддержку, а...

  • У прогнозах МВФ занадто багато оптимізму

    Кожної весни бюрократи з усього світу, як ластівки, злітаються до Вашингтона на щорічні заходи МВФ та Світового банку. Вони формують загальне сприйняття стану світової економіки, яке потім впливає на економічну політику в світі. На...

  • Історія світу пишеться в Азії

    Книга П'єра Гроссе «Історія світу пишнться в Азії. Інший погляд на ХХ століття» спирається на роботи безлічі азіатських фахівців та пропонує іншу точку зору на історію міжнародних відносин. У цьому була одна з головних прогалин...

  • Європі прийшов кінець?

    Європу якось порівняли з велосипедом. Якщо не крутити педалі постійно, сила земного тяжіння тягне його до землі. Він або їде, або падає. В даний час дія цієї сили тяжіння відчувається як ніколи. Практично всюди в Європі набирає...

  • Непереможна

    Вибори до Бундестагу будуть, судячи з усього, нудними, а їх результат передбачуваний. Дуже своєчасно на фініші СДПН (Соціал-демократична партія Німеччини) виявилася в положенні, в якому Ангела Меркель (Angela Merkel) найбільше хотіла...