politico Автор Politico (politico)

Американська медіа-організація в галузі політичної журналістики, що базується в Арлінгтоні, штат Вірджинія, охоплює теми політики й урядування в Сполучених Штатах Америки і на міжнародному рівні. Контент поширюється через телебачення, Інтернет, газету The Politico та радіо. Теми охоплюють Вашингтон, включаючи Конгрес США, лобіювання, ЗМІ та президентську гілку. Контактиpolitico.com

Росію незабаром можуть змусити вийти з головної в Європі організації із захисту прав людини, в результаті чого понад 140 мільйонів людей втратять можливість оскаржувати національні рішення у разі порушення прав людини, заявив глава цієї організації.





У 2014 році після анексії Криму Росію позбавили права голосу в Раді Європи. Якщо нічого не зміниться, в найближчі два роки вибори цілого ряду нових суддів і високопоставлених чиновників РЄ будуть відбуватися без врахування голосів росіян.



Якщо Росія і надалі не буде допущена до участі у виборах ключового персоналу, Москва може бути виведена зі складу організації, що призведе до знищення правового моста, що з'єднує Європу з Росією з тих пір, як Москва вступила до РЄ у 1996 році.



Thorbjorn Jagland

«Існує небезпека того, що Росії доведеться піти, — сказав в інтерв'ю виданню Politico генеральний секретар Ради Європи Торб'єрн Ягланд. — Якщо Росія буде змушена піти, тоді 140 мільйонів чоловік будуть позбавлені права звертатися до вищої судової інстанції Європи (Європейський суд з прав людини, ЄСПЛ — прим. розмов), що дуже важливо для російських громадян».

Які наслідки виходу Росії з Ради Європи?



Росія не зробила жодних кроків, щоб скасувати своє рішення про анексію Криму і як і раніше «абсолютно неприйнятним чином» перешкоджає тому, щоб цей регіон відвідав комісар Ради з прав людини, заявив Ягланд.



Торб'єрн Ягланд, генеральний секретар Ради Європи, на переговорах з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим під час зустрічі в Москві | Максим Шипенков / EPA

Але Європі потрібно як слід подумати, у що їй обійдеться вихід Росії, сказав він.



«Ми повинні подумати про наступне: чи буде Європі краще, безпечніше, якщо Росія піде і не буде частиною судової системи Європи, — сказав він. — Для мене це питання є дуже актуальним».





За словами Ягланда, який щойно повернувся зі своєю першої неофіційної зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном, «російське питання» є частиною ширшої проблеми. Вона стосується оскарження країнами положень про права людини.



Він вказав на те, що новий закон, прийнятий в Росії, який дозволить Конституційному суду скасовувати рішення Європейського Суду з прав людини в Страсбурзі, є одним із проявів тенденції, що насторожує.



Він також вказав на Великобританію, де суди відмовляються застосовувати постанову Європейського Суду з прав людини про виборчі права ув'язнених.



«Загалом, проблема… полягає в тому, що в кількох країнах люди починають на національному рівні оскаржувати верховенство [Європейського Суду з прав людини] в Страсбурзі», — заявив Ягланд.



Він додав, що країнам-членам ради необхідно серйозне нагадування про те, як працює європейська судова система.



«Я б сказав державам-членам, що ми повинні пам'ятати про ті зобов'язання, згідно з якими всі повинні поважати рішення суду», — сказав він.



«Турецька лавина»



Ще одним потенційним осередком нестабільності для Ради Європи є Туреччина.



В результаті репресій проти підозрюваних в підготовці невдалого державного перевороту тисячі людей були кинуті в тюрми або втратили роботу. І хоча багато звинувачень були обґрунтованими — спроба перевороту була жорстокою — існують серйозні побоювання, що Туреччина «закинула свої мережі занадто широко», відзначає Ягланд.



За його словами, до Ради Європи надходить величезна кількість звернень від турецьких громадян, які вважають це своїм останнім шансом домогтися справедливості.



«Найбільшою проблемою [для Ради Європи] є ситуація в Туреччині, оскільки всі заяви надходять до нас в суд», — сказав Ягланд.



«Нам доводиться займатися дуже великою кількістю заяв, — це дуже велике навантаження»

У Парижі Ягланд і Макрон обговорювали закон про боротьбу з тероризмом, який в даний час знаходиться на розгляді в Сенаті.



Ягленд зустрічається з президентом Франції Еммануелем Макроном, щоб обговорити права людини у Франції | Людовик Марін / AFP via Getty Images

Закон закріплює принципи дій в умовах надзвичайного стану, в тому числі розширює повноваження поліції в питаннях проведення рейдів та затримання підозрюваних. Це, на думку критиків, створить умови для дискримінації та зловживань.





Ягланд сказав про свою впевненість у тому, що Макрон доб'ється повної відповідності нового закону вимогам щодо дотримання прав людини.



«З усіх лідерів Європи — і не тільки Європи — він висловив найбільшу підтримку в питанні, що стосується правової ролі Конвенції [про права людини та основоположні свободи — прим. розмов] і суду, про що забувають багато лідерів, що красиво говорять про права людини», — зазначив Ягланд.

  • Джерело: http://www.politico.eu/article/russia-may-crash-out-of-council-of-europe-says-rights-chief/

Теги

Похожие материалы

  • За що московський суд засудив екс-директора Бібліотеки української літератури на 4 роки умовно

    У понеділок, 5 червня, Міщанський районний суд Москви оголосив вирок колишньому директору Бібліотеки української літератури Наталії Шаріній . Вона звинувачувалася за статтею 282.2 КК «Пробудження ненависті або ворожнечі з використанням...

  • Україна між двох вогнів

    Конфлікт на Донбасі та анексія Криму сильно вплинули на економіку України. Донецький вугільний басейн грав роль економічного центру країни, виробляючи сталь, яка йшла на експорт — це один з небагатьох продуктів, який сприяв розвитку інших...

  • Росіяни завжди махлюють

    В німецькій передвиборній боротьбі здійнявся скандал, який почався із зауваження лідера ліберальної партії ВДП Крістіана Лінднера про ставлення до Росії та президента Володимира Путіна. Мова йде не стільки про його основну позицію...

  • Карл Більдт: Україна багато значить, Росія залежна від Заходу, США непередбачувані

    Україна — головне питання, яке важко піддається вирішенню, каже колишній прем'єр-міністр та міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт (Carl Bildt) . Більдт приїхав з візитом до Фінляндії на відкриття шведсько-фінського...

  • Зробити ставку на Європу, а не на Міжмор'я

    Інтерв'ю з Єжи Новаком — дипломатом з 50-річним стажем, заступником голови аналітичного центру «Євроатлантична асоціація» (SEA) . Gazeta Wyborcza: Зараз хороша епоха для дипломатів? Єжи Новак (Jerzy Maria...