Jyllands-Posten Автор Jyllands-Posten (Jyllands-Posten)

Одна з трьох найбільших датських щоденних газет (дві інші — Berlingske і Politiken). Головний офіс газети знаходиться в Вібю неподалік від Орхуса, але є і редакція в Копенгагені. Головний редактор Йорн Міккельсен стверджує, що журналісти газети критичні, справедливі і безстрашні, і ніхто не диктує, що саме їм слід писати. Контактиhttp://jyllands-posten.dk/


Хольгер К.Нільсен (Holger K.Nielsen) — член Фолкетинг і колишній міністр закордонних справ Данії



Для Володимира Путіна настали добрі часи. Нещодавно Марін Ле Пен вдалося пройти до другого кола президентських виборів у Франції. Згідно з опитуваннями громадської думки, вона навряд чи завоює президентський пост, але хто знає. Політика в західних демократіях стала настільки непередбачуваною, що і таке може статися. І можна бути впевненим в тому, що Путін зробить все можливе, щоб перемогла саме Марін Ле Пен. Як він це зробив на президентських виборах Америки, коли російським хакерам вдалося настільки дискредитувати Хілларі Клінтон, що вона з мінімальним відставанням програла Трампу.





Рейтинг успіхів Путіна високий:




Те, що росіян також спіймали на місці злочину при проведенні хакерських атак на датську оборону, було, загалом, цілком очікувано. Цей режим глибоко запустив свої руки в справи нашого суспільства.



Захисники Путіна стверджують, що він просто захищає російські інтереси, на що він має повне законне право. Звичайно, він має це право — так само, як і ми в Данії маємо законне право захищати свої власні інтереси. Проблема полягає в тому, що російська політика захисту інтересів грунтується на агресивному націоналізмі і залякуванні там, де, на думку росіян, вони мають свої національні інтереси. Це особливо відноситься до сусідніх країн, але також і до Балкан, де, наприклад, російська розвідка в минулому році брала активну участь в спробах вбити прозахідного прем'єр-міністра Чорногорії Джукановича.



Така форма залякування не є чимось новим. США використовують її багато років, зокрема, в Латинській Америці, і Радянський Союз під час холодної війни робив те ж саме в країнах-васалах, де він хотів зберігати свій вплив. Однак це не виправдання — це феномен, до якого ми в Данії і Європі повинні ставитися серйозно.



В Даніїї та інших країнах Європи існує загроза політичної дестабілізації.

Це також означає, що ми змушені розглядати російську загрозу не так, як це робиться в громадських дебатах. Мова часто йде про те, щоб знову ввести військовий обов'язок і збільшити витрати на оборону. Але Данія піддається не військовій загрозі, а політичній. У сусідів Росії, перш за все, країнах Балтії, є причина боятися російської військової сили, тому розумно те, що НАТО демонструє серйозне ставлення до «мушкетерської клятви». В Даніїї та інших країнах Європи існує загроза політичної дестабілізації.





У зв'язку з цим не дуже правильно знову вводити військовий обов'язок і збільшувати військові витрати. Набагато важливіше постійно посилювати ЄС, або прагнути до того, щоб ЄС не розпався. Важливіше постійно зміцнювати енергетику і робити нас незалежними від російського експорту газу, тому тут ЄС повинен сприяти зупинці «Північного потоку — 2». Важливіше підтримувати Україну і ті сили в, так званій, зоні російського впливу, які не хочуть, щоб ними керувала Москва. Важливіше боротися з російською дезінформацією так, як це робить спеціальний підрозділ ЄС. Важливіше боротися з кібератаками, — тому повинна бути посилена ця частина нашої оборони.





Через свою велику площу і географічне положення Росія завжди буде вирішальним гравцем європейської політики. Ми зацікавлені в тому, щоб співпрацювати і мати стабільні відносини з цією гігантською країною. Але щоб танцювати танго, потрібно, щоб партнерів було двоє, і до тих пір, поки російською політикою керує агресивний націоналізм, ми повинні вживати всіх розумних запобіжних заходів. Але робити це ми повинні розумно — безглуздо повертатися до старого мислення холодної війни.

  • Джерело: http://jyllands-posten.dk/debat/international/ECE9529949/putins-politik-truer-eu-og-danmark/

Теги

Похожие материалы

  • Русифікація Америки

    Ця Мюнхенська конференція з безпеки (17-19 лютого 2017 року) відрізнялася від попередніх. Француз відстоював НАТО, виступаючи проти президента Америки. Тут був присутній міністр закордонних справ Росії, але не було навіть тіні держсекретаря США....

  • Шок, идущий из будущего: войны идентичностей

    Украина и Россия столкнулись на поле идентичности, когда Россия не хочет отпускать Украину из общей с ней идентичности, которая выстроена в рамках советской с небольшим набором национальных отклонений. Все рассказы о возможном приходе НАТО на...

  • Росіяни завжди махлюють

    В німецькій передвиборній боротьбі здійнявся скандал, який почався із зауваження лідера ліберальної партії ВДП Крістіана Лінднера про ставлення до Росії та президента Володимира Путіна. Мова йде не стільки про його основну позицію...

  • Як Захід може перемогти кремлівську брехню

    Незважаючи на всю пропаганду, якою нас пригощає телебачення і соціальні мережі, ми можемо бути впевнені в тому, що переможемо в битві ідей. У 1976 році я в 22-річному віці поїхав зі студентською делегацією в Прагу. Тоді це місто...

  • Анатомія неліберального капіталізму

    Що спільного у президента Росії Володимира Путіна, президента США Дональда Трампа, президента Турецької Республіки Реджепа Тайіп Ердогана, прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана та голови польської партії «Право та справедливість» Ярослава...