DeutscheWelle Автор Deutsche Welle (DeutscheWelle)

німецька міжнародна громадський медіахолдінг, що зосереджує в собі як теле-радіо, інтернет ЗМІ. Контактиdw.com

Україна взяла на себе зобов'язання боротися з корупцією. Але нещодавно Верховна Рада значно пом'якшила антикорупційне законодавство. Для Заходу це не залишилось непомітним.





«Пишемо Вам, щоб висловити нашу повну підтримку зусиллям уряду і парламенту України в проведенні широкого спектра реформ, які, зокрема, сприяють прозорості, підзвітності та ефективності влади, в тому числі запобігаючи корупції серед державних службовців». Читаючи перші рядки цього листа за підписом 20 євродепутатів з неформальної групи «Друзі України», українська влада може відчути гордість за свої реформаторські успіхи.



Втім, лист, адресований президенту Порошенко, прем'єру Гройсману і голові Верховної ради Парубію, не дуже хвалебний. У ньому євродепутати не приховують свого здивування від винахідливості українських політиків, які під виглядом антикорупційних реформ саботують боротьбу з корупцією.



Помста депутатів антикорупціонерам?



В листі, датованому 4 травня, мова йде про поправки до закону про електронне декларування (е-декларування). Цей закон, нагадують євродепутати, має забезпечувати прозорість роботи держслужбовців, зобов'язуючи їх декларувати все майно — і своє, і сім'ї. Однак 23 березня українські депутати внесли в закон зміни: до переліку осіб, які мають звітувати перед громадянами про своє майно, включили представників громадських організацій, які займаються боротьбою з корупцією.



Євродепутати стурбовані тим, що тепер закон, який повинен був служити громадському контролю над політиками і чиновниками, може стати засобом тиску на представників неурядових організацій (NGO).





«Ми не проти того, щоб NGO звітували про свої роботи та фінанси. Однак в цьому випадку більше схоже на те, що деякі політичні групи просто вирішили помститися за те, що їх змусили розкрити свої доходи», — зазначив у розмові з DW один із підписантів листа Міхаель Галер (Michael Gahler). Євродепутат від німецьких християнських демократів закликав українських політиків відмовитися від «дріб'язкового реваншизму» і відноситися до антикорупційних активістів не як опонентів, а як союзників в реформах.



Легальність доходів необхідно підтвердити



За поправку проголосували депутати майже всіх фракцій. Серед парламентаріїв, які її ініціювали, чимало тих, у кого в електронних деклараціях можна знайти автомобілі за ціною з десяток річних зарплат всієї родини, мільйони готівкою і елітну нерухомість. Все це раніше ними не декларувалося, бо в Україні не було, як зараз, кримінальної відповідальності за приховування доходів. Коли на початку цього року депутатам довелося оприлюднити розміри своїх статків, для багатьох українців це стало справжнім шоком.



Саме активісти антикорупційних організацій в очах багатьох українських політиків, очевидно, «винні» в тому, що їм доводиться тепер виправдовуватися перед виборцями. Неурядові організації святкували введення електронних декларацій для чиновників як епохальну перемогу. І, дійсно, в якійсь мірі це була і їхня перемога: вони ретельно стежили за виконанням вимог ЄС щодо закону про е-декларування та били тривогу в ЗМІ щоразу, коли депутати Верховної Ради намагалися внести в нього нові поправки, щоб уникнути декларування або не нести відповідальність за приховування майна.



«Багато українських політиків і топ-чиновники розкрили в деклараціях за 2016 рік вражаючі доходи. Суспільство має отримати відповіді на питання про легальність цих коштів», — зазначив в інтерв'ю DW євродепутат від литовських «зелених» Броніслав Ропі, один з підписантів листа. Лише після того, як система декларування фінансового стану політиками і чиновниками повноцінно запрацює і дасть можливість очистити систему, можна буде дискутувати про введення декларування стану іншими громадянами, в тому числі представниками неурядових організацій, вважає Ропі.



Активісти не проти підзвітності



Виконавчий директор «Transparency International — Україна» Ярослав Юрчишин в інтерв'ю DW підкреслив, що його організація щорічно публікує детальний звіт про своє фінансування. Як і євродепутати, він дотримується думки, що внесені в кінці березня поправки в закон про е-декларування більше нагадують помсту парламентаріїв активістам.





«Ми, як і наші європейські партнери, сподіваємося на скасування цих поправок. Для початку ми очікуємо від президента ініціативи з метою виправлення цієї ситуації, а після цього ми готові до публічної дискусії про більшу підзвітність громадських організацій», — сказав Ярослав Юрчишин DW.



Перед тим, як підписати поправки до закону, в кінці березня Петро Порошенко зустрівся з представниками антикорупційних неурядових організацій. На зустрічі він визнав необхідність скасування поправок, проте закон все одно підписав. Порошенко пообіцяв створити при адміністрації президента робочу групу за участю представників громадянського суспільства, яка б підготувала пропозиції щодо підвищення прозорості фінансування NGO. Втім, за словами представника Transparency International, більш ніж за місяць, що минув після зустрічі, група так і не була створена, і ніяких офіційних консультацій не було.



«Європейський Союз цього так не залишить»





Тим часом тиск міжнародних партнерів на Київ зростає. Занепокоєння з приводу рішення Києва про прирівнення громадських активістів до топ-чиновникам і їх обов'язку звітувати висловили в німецькому уряді. Зокрема, про це в інтерв'ю DW заявив депутат бундестагу від правлячого Християнсько-демократичного союзу Франц Йозеф Юнг (Franz Josef Jung). «Це серйозний регрес в боротьбі з корупцією, який змушує нас турбуватися», — зазначив німецький політик.



Це питання перед українським керівництвом піднімала і Єврокомісія. Як повідомили DW в прес-службі відомства, Брюссель закликає Київ негайно переглянути законодавчу норму про декларування доходів представниками неурядових організацій. «Слід утриматися від будь-яких дій, які перешкоджатимуть ключовій ролі громадянського суспільства», — підкреслюють в Єврокомісії.



Іспанський євродепутат Хав'єр Нарт застерігає, що ігнорування вимог ЄС по боротьбі з корупцією і тиск на антикорупційні організації не залишиться без належної реакції. «Якщо поправки, які ми розкритикували в листі, не будуть скасовані і будуть мати негативні наслідки для неурядових організацій, Європейський Союз повинен буде переосмислити доцільність політичної та економічної підтримки, яку ми надаємо Україні», — попередив євродепутат від центристської партії «Громадяни». Нарт висловив побоювання про те, що, якщо не припинити спроби тиску на NGO, Україна по відношенню до третього сектору може виявитися в одному ряду з авторитарними країнами, в тому числі з Росією.





Іронія в тому, що перекроєний депутатами Верховної ради і звернений проти активістів антикорупційний закон, розроблявся при міжнародній експертній підтримці, яку оплачував, в тому числі, і Європейський Союз.

  • Джерело: http://www.dw.com/ru/%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%8C%D0%B1%D0%B0-%D1%81-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%80%D1%83%D0%BF%D1%86%D0%B8%D0%B5%D0%B9-%D0%BD%D0%B0-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B5-%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%B4-%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B2%

Теги

Похожие материалы

  • На шляху до Європи

    Президент України зараз рідко буває у Києві. Петро Порошенко займається човниковою дипломатією і насолоджується своєю роллю європейця з хорошими, можливо, навіть з найкращими зв'язками з США, ніж у деяких політиків ЄС. Дійсно, під час...

  • Як Україна опинилася в пастці між Сходом та Заходом

    У жовтні 1994 року міністр закордонних справ України Борис Тарасюк приїхав до Вашингтона. Там він зустрівся з заступником держсекретаря США Строубом Телботтом (Strobe Talbott) , в розмові з яким Тарасюк підняв питання про розширення НАТО....

  • Карл Більдт: Україна багато значить, Росія залежна від Заходу, США непередбачувані

    Україна — головне питання, яке важко піддається вирішенню, каже колишній прем'єр-міністр та міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт (Carl Bildt) . Більдт приїхав з візитом до Фінляндії на відкриття шведсько-фінського...

  • Так, ми знову повинні боятися війни

    Ми повинні бути обережними, щоб не звикнути до цієї ідеї. Давайте захистимо себе від пророцтв, які збуваються, навіть незважаючи на те, що в повітрі все більш чітко відчувається запах війни, відчуття, що ось-ось щось вибухне. Відчувається...

  • Україна між двох вогнів

    Конфлікт на Донбасі та анексія Криму сильно вплинули на економіку України. Донецький вугільний басейн грав роль економічного центру країни, виробляючи сталь, яка йшла на експорт — це один з небагатьох продуктів, який сприяв розвитку інших...