yle Автор Yle (yle)

Національна телерадіомовна компанія Фінляндії, заснована в 1926 році.
Yle має чотири національні телеканали, 13 радіоканалів, і 25 регіональних радіостанцій, а також сайт. Контактиhttp://www.yle.fi



Україна — головне питання, яке важко піддається вирішенню, каже колишній прем'єр-міністр та міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт (Carl Bildt).


Більдт приїхав з візитом до Фінляндії на відкриття шведсько-фінського культурного центру Ханасаарі. В інтерв'ю для Svenska Yle він розповідає про свій погляд на актуальні питання сучасного світу.




Svenska Yle: Яке значення має Україна сьогодні?



Карл Більдт: Вона має визначальне значення для безпечного європейського світопорядку.



Російська агресія проти України, Криму і те, що зараз триває на сході України, дестабілізувало Європу, а Мінські домовленості не дотримуються.



Центр ваги європейської політики щодо Москви та європейського діалогу з Москвою знаходиться в Берліні.




— Мінські домовленості, які були призначені для того, щоб встановити мир на сході України, мертві?



— Ну, можливо, не мертві. Але в зв'язку з ними відбувається, звичайно, небагато.



Моя теорія полягає в тому, що Путін не готовий робити щось, поки не впорається з президентськими виборами в березні наступного року. Він не здатний на якісь компроміси.


У Берліні, ймовірно, мають місце ще більш похмурі очікування. Адже видно, як він то розгортає, то вгамовує бої. Це не може відбуватися без участі російських офіцерів в командуванні.




— Чи можна сподіватися на зближення між Росією та Європою після зустрічі Меркель та Путіна?



— Це залежить ще і від багато чого іншого. Я думаю, що Мінський процес має дуже велике значення в довгостроковій перспективі.



Можна сказати, що російська позиція частково змінилася. Відразу ж після України та санкцій Росія сказала: «Нам на це все байдуже. У нас же є Китай». Зараз в Москві такого не говорять.


З'явилося в деякій мірі реалістичне розуміння, що відносин із Заходом, можливо, не уникнути. Росія в своєму майбутньому економічному розвитку та модернізації залежна від Заходу. І це призвело до того, що в Москві зараз понизили тон.




— Ви вважаєте, санкції набули якогось впливу?



— Вони дуже чітко позначають рішуче протистояння Заходу російській політиці. Санкції, ймовірно, ще будуть продовжені.



Я думаю, що в Росії здивовані, що це все продовжується.
Санкції були важливі для того, щоб показати єдність та рішучість. Їх економічне значення доволі спірне.




— Чи є у санкцій негативні політичні наслідки?



— Ні, це навряд чи. Російські санкції у відповідь, мали економічний ефект, в першу чергу, можливо, для Литви та Польщі.


Але санкції, звичайно, негативно вплинули на частину російської економіки. Цей вплив не такий масштабний, але він відбився на деяких стратегічно важливих секторах.




— Весь світ стежить за Києвом та музичним конкурсом «Євробачення». Чи може бути якесь політичне значення у того, що трапиться після конкурсу?



— Сподіваюся, що ні. І зараз все склалося так, що Росія не стала брати участь в Євробаченні через те, що її артистка виступала в Криму неприйнятним, з української точки зору, чином. Це сумно.




— Що ви думаєте з приводу підозр, що Росія втрутиться в передвиборні кампанії?



— Ми в Європі, можливо, не будемо особливо здивовані, якщо Росія спробує втрутитися в передвиборну агітацію.


Якщо ми подивимося на післявоєнну історію Фінляндії, то зможемо знайти цьому кілька прикладів.



Але зараз використовуються інші методи. Є соціальні мережі, і у пропаганди з'явилися інші інструменти. Звичайно, ефективність деяких з них ще не дуже досліджена.


Ми, звичайно, бачимо явну російську пропаганду — і потоки дезінформації — з метою вплинути на європейські вибори. Але ми не знаємо, наскільки це фактично вливає на результат.




— Чи це може стосуватись Франції?



— Це залежить від ситуації. Якщо дезінформація дуже груба — що іноді трапляється — і вона викривається, як, наприклад, було кілька разів в Німеччині, то вона стає швидше контрпродуктивною.



Було проведено розслідування, які показують, що у Франції ведеться дуже серйозна діяльність. Але чи буде від неї якийсь ефект, цього ми поки не знаємо.




— Як ви ставитеся до французьких виборів і того популізму, який, як здається, розширюється по Європі?



— Я не знаю, наскільки популізм просунув свої позиції в дійсності. Можливо, у Франції — так, якщо оцінювати більш довгий період. У Голландії він не так вже й просунувся, у багатьох країнах він продовжує тупцювати на місці, а в Німеччині навіть швидше відступив.



Приблизно 20-25% виборців в європейських країнах належать до тієї групи, чиї представники дуже незадоволені. Вони спрямовують свою незадоволеність на власну так звану еліту, на так звану еліту в Брюсселі, проти іммігрантів і проти ЄС.




— Як Трамп впорався зі своїми першими ста днями?



— Очевидно, спотикаючись.


Він був змушений коригувати свою політику в кожній із областей, в яких щось робив.



Залишається з'ясувати, чи достатньо далеко зайде це коригування.



Та риторика, яку він використовував під час виборчої кампанії, і та риторика, яку він частково використовував у своїй промові під час вступу на посаду — її в будь-якому випадку трохи підправили, і вже за це можна бути вдячним.




— Що значить Трамп для США?



— Ми цього не знаємо. Сто днів — це відносно короткий термін. Якщо сприймати всерйоз його слова, то повинні відбутися дуже великі зміни в так званому ліберальному світопорядку і в питанні про роль Америки в ньому.
Є також й інша лінія в його власній адміністрації. І ми подивимося, як балансування між ними відіб'ється на ставленні до різних країн.



Кілька місяців тому були очікування, що Трамп стане великим другом Росії і великим ворогом Китаю. Зараз все рівно навпаки.



Що станеться через три місяці — я не знаю.


США стали більш непередбачуваними. І це — фактор ненадійності в і без того ненадійному світі.




— Що ви думаєте з приводу Швеції та Фінляндії?



— Ерккі (Erkki Tuomioja — Ерккі Туоміоя, колишній фінський міністр закордонних справ, член парламенту) і я згодні в тому, що ЄС має найважливіше значення як для безпеки Фінляндії, так і для безпеки Швеції, а також для їх розвитку в довгостроковій перспективі.


Адже Швеція та Фінляндія вже приблизно протягом чверті століття мали всі підстави йти рука об руку практично з усіх важливих питань.




— Ви оптиміст?



— Я оптиміст, коли бачу прогрес науки і техніки, і такі фантастичні можливості, як комп'ютерна революція та розвиток біомедичних технологій.


У той же час, викликає занепокоєння відставання геополітики.


Я турбуюся, коли бачу наростання напруженості в різних частинах світу і розумію, до чого це може привести.




— Наскільки все погано в тому, що стосується тероризму?



— Погано, але перебільшувати не варто. У більш довгостроковій історичній перспективі ми бачимо деякі періоди, коли в Європі було набагато більше тероризму, ніж зараз.



Європейським службам безпеки, в основному, вдалося запобігти великим терактам. Зараз мова йде про окремих індивідів, як той, кого ми, на жаль, побачили нещодавно в Стокгольмі.

  • Джерело: https://svenska.yle.fi/artikel/2017/05/02/carl-bildt-ukraina-har-stor-betydelse-ryssland-ar-beroende-av-vast-usa-ar

Теги

Похожие материалы

  • Так, ми знову повинні боятися війни

    Ми повинні бути обережними, щоб не звикнути до цієї ідеї. Давайте захистимо себе від пророцтв, які збуваються, навіть незважаючи на те, що в повітрі все більш чітко відчувається запах війни, відчуття, що ось-ось щось вибухне. Відчувається...

  • Русифікація Америки

    Ця Мюнхенська конференція з безпеки (17-19 лютого 2017 року) відрізнялася від попередніх. Француз відстоював НАТО, виступаючи проти президента Америки. Тут був присутній міністр закордонних справ Росії, але не було навіть тіні держсекретаря США....

  • Над міжнародними відносинами навис привид 1930-х років

    Ісламізм, популізм, путінська Росія — над нами нависло безліч загроз. Але головна з них — наша нездатність вирішити, з якою боротися в пріоритетному порядку. Подібна нерішучість нагадує ситуацію перед Другою світовою. Тому давайте діяти....

  • Мюнхенская конференция: Европа застряла между тремя опасными сверхдержавами

    В основе множества экзистенциальных дилемм, с которыми сегодня сталкиваются мировые лидеры, собравшиеся на Мюнхенской конференции по вопросам безопасности, лежит один весьма неприятный феномен, а именно пугающая картина трех сверхдержав — США,...

  • Зробити ставку на Європу, а не на Міжмор'я

    Інтерв'ю з Єжи Новаком — дипломатом з 50-річним стажем, заступником голови аналітичного центру «Євроатлантична асоціація» (SEA) . Gazeta Wyborcza: Зараз хороша епоха для дипломатів? Єжи Новак (Jerzy Maria...