figaro Автор Le Figaro (figaro)

Щоденна французька газета, заснована в 1826 році. Вважається, що газета відображає точку зору помірно правих партій. За це «Фігаро» регулярно піддається критиці з боку «лівих» видань, таких як «Ліберасьон», «Marianne» та інших. Контактиhttp://www.lefigaro.fr

Вже багато разів привертав до себе увагу президент Чечні Рамзан Кадиров. Такими гучними заявами і гротескними витівками він невпинно посилює свою владу.





«Я сам готовий скласти з себе повноваження і служити в тих структурах, які забезпечують безпеку цього святого для всіх мусульман місця. Бути добровольцем і все життя охороняти мечеть Аль-Акс», — написав він у четвер в Telegram. Єдиній людині, від якого він готовий приймати накази, тобто Володимиру Путіну, було б достатньо сказати «Їдь!», для того щоб перевернути ситуацію на Кавказі і в російській політиці. Як би там не було, ця пропозиція Кадирова була чисто риторичною і свідчить про його непохитну віру у власну значимість в очах російського лідера.



Кремль дуже вдячний йому за те, що він усунув сепаратистів і викреслив тим самим Чечню зі списку екстрених проблем. До душі президенту Росії і квітчасті запевнення у вірності з боку васала. Рамзан Кадиров пропонував оголосити Володимира Путіна довічним президентом і говорив, що готовий померти за нього. Нехай на рахунок щирості подібних заяв і виникають сумніви, глава держави все ж цінує, що Чечня систематично приносить йому на виборах результат лише трохи менше 100% (головний критерій оцінки роботи губернаторів).





У відповідь Рамзан Кадиров отримав карт-бланш у своєму бастіоні. «Він — єдиний, хто безпосередньо контролює спецслужби, хоча скрізь вони отримують розпорядження з федерального рівня», — каже Катерина Сокирянська з NGO International Crisis Group. Оточений власною преторіанською гвардією (від 20 000 до 30 000 чоловік) Кадиров навіть погрожував відкрити вогонь по будь-яким федеральним силам, які вступлять в його землю. Його часті конфлікти з державними структурами (ФСБ) і підприємствами («Роснефть» і «Сбербанк») вирішуються безпосередньо в кабінеті президента, оскільки він не терпить ніяких посередників.





Цей особливий статус підштовхнув його до того, щоб спробувати розширити вплив за межі своєї республіки, влаштувавши серйозну напруженість з сусідами (Дагестан, Інгушетія, Ставропольський край). Крім того, Кадиров веде мало не паралельну кремлівській дипломатії лінію щодо сунітського світу, де часто буває з поїздками. Його особистий фонд бере участь у реконструкції соборної мечеті Алеппо. Крім того, він відправляв своїх людей боротися з українцями на Донбас і бунтівниками в Сирії, що повстали проти Башара Асада.



Його гіперактивність безпосередньо не заважає Кремлю, проте б'є по ньому рикошетом. Як «солдат» Володимира Путіна (він сам дав собі таке прізвисько), він майже відкрито розкидається погрозами на адресу політичних і сексуальних меншин по всій території Росії. Причому, якщо вірити звинуваченнями, він нерідко приводить їх у виконання. «Кадиров відомий тим, що дозволив вбивство честі, давав наказ палити будинки і навіть відкрито погрожував політикам, журналістам і правозахисникам. Деякі з них були вбиті, а винні залишилися безкарними», — підкреслює Тетяна Локшина з Human Rights Watch.





Останнім інцидентом стала весняне «очищення» Чечні від гомосексуалістів. Це підняло обурення на Заході, і Володимиру Путіну довелося вислуховувати незадоволену реакцію ряду урядів. Проте з боку президента Росії не прозвучало а ні слова критики і не було видно жодної ознаки роздратування, хоча у нього є право в будь-який момент відправити у відставку будь-якого регіонального лідера.





У зв'язку з цим у деяких спостерігачів склалося враження, що Володимир Путін став «заручником» Рамзана Кадирова. «Кадиров незамінний для Кремля, тому що його легітимність не залежить від Путіна, — зазначає керівник Центру політико-географічних досліджень Микола Петров. — Кремль виявився заручником Кадирова, тому що може більше втратити, ніж виграти, якщо позбудеться від нього».





Колишній олігарх Михайло Ходорковський навіть порівнює Кадирова з «големом», який може в будь-який момент вийти з-під контролю: «Головне, що ми тепер розуміємо: в Москві, а можливо, і в інших містах Росії, на напівофіційних умовах, зі зброєю і документами поліцейських, зі штаб-квартирою в «Президент-готелі» функціонує бандитська мережа, що займається своїми бандитськими справами і готова втручатися в політичні процеси в Росії самими бандитськими методами. (...) Вона обов'язково буде активована в процесі зміни влади в країні».

Автор: Еммануель Грінспан (Emmanuel Grynszpan)

  • Джерело: http://www.lefigaro.fr/international/2017/08/01/01003-20170801ARTFIG00248-poutine-est-il-devenu-l-otage-de-kadyrov.php

Теги

Похожие материалы

  • Українська радість у мінорі

    Тіллерсон порадував українців, сказавши, що для того, щоб Мінський процес (єдина надія на мир у Східній Україні) почав діяти, перший крок має зробити Росія. Український президент сказав у відповідь, що він не просто задоволений, але...

  • Путін гірший за ІДІЛ

    Останнім часом увага світової громадськості зосереджена в основному на боротьбі з ІДІЛ в Іраці та Сирії, що цілком є виправданим. Після терактів в Лондоні та Манчестері більшість людей проявляють пильний інтерес до звільнення Мосула від бойовиків...

  • The NYT: Росія опинилася на боці хімічної зброї

    Редакційна стаття The New York Times від 1 березня 2017 року. Росія у вівторок знову довела, що навіть найогидніший злочин не змусить її виступити проти сирійського президента Башара Асада. У Раді Безпеки ООН вона наклала вето на...

  • Росіяни завжди махлюють

    В німецькій передвиборній боротьбі здійнявся скандал, який почався із зауваження лідера ліберальної партії ВДП Крістіана Лінднера про ставлення до Росії та президента Володимира Путіна. Мова йде не стільки про його основну позицію...

  • Яку ціну платить Путін за кримську авантюру?

    Втрата впливу над Україною — це, без перебільшення, історичний удар по інтересам Росії, який ще довго буде давати про себе знати. З моменту захоплення Криму Росією на початку 2014 року багато хто став вважати Володимира Путіна свого роду...