financialtimes Автор Financial Times (financialtimes)

Міжнародна ділова газета, видається англійською мовою в 24 містах світу із загальним тиражем близько 356 тис. примірників. Спеціалізується на публікації та аналізі новин зі світу фінансів та бізнесу. Головний офіс газети знаходиться в Лондоні. Контактиwww.ft.com

В середині інтерв'ю, яке президент Дональд Трамп дає в Овальному кабінеті, чутно запитання, чи не шкодує він з приводу своїх їдких твітів на адресу союзників, політичних супротивників та інших держав. Трамп робить паузу, на секунду замислюється і відповідає: «Я ні про що не шкодую, тому що з цим нічого не поробиш. Знаєте, коли пишеш сотні твітів, й іноді виходять помилки, це не так вже й погано».





Президентство Трампа не схоже на жодне інше за всю 230-річну історію американської республіки. Він став першим головнокомандувачем, який ніколи не займав державні та військові пости. Він — магнат, який займався нерухомістю, і ведучий телевізійного шоу, п'ять разів змінював свої партійні пристрасті. Номінально Трамп — популіст, але члени його кабінету — це найбагатші люди в історії американського уряду. У його головних помічників з Білого дому, включаючи зятя, сукупний розмір статку перевищує два мільярди доларів.





У минулому році Трамп зруйнував плани еліти на виборах ( «Ви програли, я переміг», — поінформував він своїх гостей з самого початку). Сьогодні цей новоявлений республіканець вважає, що його критики з мейнстріму знову помиляються. Довіра бізнесу зростає, а індекс Доу-Джонса різко йде вгору. Трамп вимагає визнання своїх заслуг: подібно Франкліну Рузвельту, який часто виступав на радіо, а також Джону Кеннеді та Рональду Рейгану, які любили телебачення, президент вважає себе майстерним співрозмовником, спілкується з масами безпосередньо.



Dan Scavino

І в нього є тому докази. «Де Ден? Покличте Дена Скавіно (Dan Scavino), будь ласка», — кричить він на весь Овальний кабінет. Через кілька секунд входить колишній носій клюшок для гольфу Скавіно, який в 2016 році керував передвиборчою кампанією Трампа в соціальних мережах, а зараз робить те ж саме, але в Білому домі. Він дивиться на екран свого ноутбука і доповідає, що в сукупності у президента — 101 млн передплатників. «У мене більше 100 мільйонів фоловерів у Фейсбуці, Твіттері та Інстаграмі, — гордо заявляє Трамп. — Понад 100 мільйонів. В мене немає потреби звертатися до ЗМІ» (прим. розмов — маються на увазі "інформаційні вкидання").





Спілкування в Твіттері — це яскрава характеристика Трампа. Там він веде себе зухвало і непокірно, хоча іноді йде в оборону. Трамп сповнений рішучості показати, хто в домі господар. Іноді він чарівний, іноді грізний, а в манері його керівництва переважає нетрадиційність. Він постійно порушує рівновагу, що склалася як вдома, так і за кордоном. А оскільки останнім часом зазвучали гучні звинувачення на адресу адміністрації Обами, яка нібито наказала організувати прослуховування Trump Tower під час виборчої кампанії, а також залишаються без відповіді питання про можливі контакти його помічників в гонці з Москвою, багато хто почав сумніватися в тому, що адміністрація Трампа доживе до кінця першого терміну.



Проте, Трамп перебуває при владі вже третій місяць, і зараз з'являються ознаки того, що за його удаваним безумством ховається методика, причому набагато чіткіша, ніж думали його критики.



Трамп і його команда вважають, що особливість 2017 року — це економічний націоналізм і жорсткі керівники типу Володимира Путіна в Росії, Нарендри Моді в Індії та Сі Цзіньпіна в Китаї. Вони вважають, що в такому світі Сполучені Штати повинні активно відстоювати свої інтереси.



«Я вірю в альянси, я вірю в стосунки. І я вірю в партнерства. Але альянси не завжди йдуть нам на користь», — каже Трамп.

Слабкі альянси



У союзників, таких як Британія, Німеччина та Японія, діловий підхід Трампа за принципом «ти мені, я тобі» викликає глибоку стурбованість, тому що президент ігнорує роль США як миротворця в різних регіонах планети, починаючи з Західної Європи й закінчуючи Корейським півостровом та західною частиною Тихого океану. Вони побоюються, що Америка, яка протягом 70 останніх років захищала заснований на правилах ліберальний порядок, з безкорисливої держави перетворюється в державу егоїстичну.





Є і більш оптимістична, хоча і дещо цинічна інтерпретація агресивної поведінки Трампа: нібито він нагнітає напругу, щоб потім послабити її, використовуючи традиційну тактику переговорів. Таким чином, він зможе відійти назад, домігшись більш обмежених економічних та фінансових цілей в питаннях торгівельної політики та міжнародної безпеки.



Президент стверджує, що тут немає ніякого блефу.«Це дуже і дуже серйозна проблема в нашому сьогоднішньому світі. І така проблема не одна, їх більше. Але це не гра… це не балаканина. Сполучені Штати базікали досить довго, і дивіться, що вийшло. Це шлях в нікуди, — каже він. — Коли ви питаєте, чи добре це, я кажу, що недобре. У той же час, я не розповідаю вам, що я роблю».



З висловлювань Трампа





Про реформу охорони здоров'я:

«Якщо ми не отримаємо те, чого хочемо [від республіканців], ми укладемо угоду з демократами» [з охорони здоров'я].




Про Брексіт:

«Мені здається, це чудове рішення для Великобританії, і я думаю, це також дуже і дуже добре для ЄС».




Про Твіттер:

«Без твітів я б не був тут. У мене більше 100 мільйонів передплатників. В мене немає потреби звертатися до інформаційних вкидань».



Він дуже чітко заявив про своє бажання створити рівні умови для всіх на міжнародній арені. Трамп вважає, що під військовою американською парасолькою дуже багато союзників прагнуть жити на дурняк, а економіки, що формуються, перш за все Китай, використовують правила світової торгівлі для власної вигоди. Він каже, що Америка веде себе надто м'яко.



«У наших попередників нічого не вийшло. Подивіться, де ми опинилися. У нас дефіцит торгового балансу 800 мільярдів доларів», — говорить Трамп. (Міністерство торгівлі повідомляє, що в 2016 році торговельний дефіцит США за товарами та послугами склав трохи більше 500 мільярдів доларів.)





У четвер і в п'ятницю Трамп буде приймати Сі Цзіньпіна у Флориді в своєму шикарному особняку Мар-а-Лаго. Ця зустріч стане, мабуть, найважчим випробуванням для його гасла «Америка перш за все». У США з Китаєм — торговий дефіцит в розмірі 347 мільярдів доларів, а Трамп під час своєї виборчої кампанії пообіцяв затаврувати Пекін ганьбою, назвавши його валютним махінатором. Колишні адміністрації теж думали про такий крок, але потім відмовлялися від нього.





Китай -держава, міць якої лише посилюється у регіоні, може стати важливим партнером по стримуванню сусідньої Північної Кореї. Але перед офіційним вступом на посаду Трамп провів демонстративні переговори з новим президентом Тайваню. Обмін думками породив сумніви в американській згоді з політикою «єдиного Китаю», в рамках якої Вашингтон визнає китайський уряд в Пекіні єдиною легітимною владою.



Однак минулого місяця Трамп заявив Сі, що він буде ставитися до цієї політики з повагою, і зараз демонструє підкреслену ввічливість щодо свого майбутнього гостя. «Я дуже його поважаю. Я дуже поважаю Китай. Я не здивуюся, якщо ми зробимо щось дуже драматичне і корисне для обох країн».





Багато експертів стурбовані, що президент Трамп буде проявляти небезпечну мінливість в питаннях зовнішньої політики. Але адміністрацію приводять у рівновагу досить сильні фігури з апарату національної безпеки, такі як міністр оборони Джеймс Меттіс, і заспокоює впливовий зять Трампа Джаред Кушнер. Трамп припинив розмови про перенесення американського посольства в Ізраїлі з Тель-Авіва до Єрусалиму і в той же час відновив дискусію про дводержавне вирішення проблеми між Ізраїлем та палестинцями, а також пом'якшив свою критику на адресу союзників по НАТО. Незмінним залишається те, що він рішуче відмовляється говорити погано про Путіна.



Хоча Трамп ніколи не вибачається, він здатний здійснювати різноманітні зміни. У своєму інтерв'ю Financial Times президент постарався підкреслити, що у нього немає ніякої неприязні до канцлера Німеччини Ангели Меркель. Хоча перед камерами в Овальному кабінеті він, по всій видимості, відмовився потиснути їй руку.





«У мене була чудова зустріч з канцлером Меркель, — сказав Трамп. — Ми потисли один одному руки раз п'ять, а потім сіли поруч в крісла… Мені здалося, що репортер сказав: “Подав їй руку”. Я не розчув».



Торкаючись Брексіта, Трамп точно так же постарався спростувати припущення про те, що Сполучені Штати будуть раді розпаду ЄС. Коли йому поставили запитання, чи послідують прикладу Британії інші країни, він сказав: «Коли це сталося, я подумав, що будуть і інші, однак насправді я вважаю, що Європейський союз поступово наводить у себе порядок».



Ніякого блефу в торгівлі



У торгівельній політиці Трамп теж поводиться більш практично, ніж спочатку припускали багато оглядачів. Влаштувавши прочуханку Мексиці, як головному постачальнику нелегальних іммігрантів і як винуватиці несправедливої торгової практики в рамках Північноамериканської угоди про вільну торгівлю, адміністрація перемкнула швидкість. Так, міністр торгівлі та давній друг Трампа Уілбур Росс (Wilbur Ross) прагне вирішити давню суперечку через цукор, прекрасно розуміючи, що невдача додасть сил радикальному кандидату лівого спрямування Андресу Мануелю Лопесу Обрадору (Andres Manuel Lopez Obrador), який братиме участь в президентських виборах в 2018 році.



Wilbur Ross

Росс, який брав участь в цьому інтерв'ю попередив, що Трампа не можна недооцінювати. «Риторика безумовно корисна напередодні переговорів, але президент не блефує», — сказав він.



Якщо зовнішня політика Трампа на ділі виявилася менш революційною, ніж спочатку побоювалися, то у внутрішній політиці залишається чимало протиріч. У владу він потрапив на хвилі популізму, так як навколо нього і його закликів згуртувалися республіканці і багато демократів з робітничого класу, які залишили фаворитку істеблішменту Хілларі Клінтон. В інавгураційному виступі Трамп віддав належне своїм прихильникам, заявивши:«Покинуті чоловіки і жінки нашої країни більше не будуть в забутті».





Президент ратує за розвиток виробництва в США, піддобрюючи іноземні та американські корпорації, і закликаючи їх уважно подумати про перенесення своїх заводів і робочих місць в Америку. Але цьому самопроголошеному умільцю домовлятися виявилося складніше знаходити фінансування, ніж він собі уявляв, хоча Республіканська партія знаходиться в більшості як в палаті представників, так і в сенаті.



Ситуація загострилася, коли Трамп спробував скористатися своєю виконавчою владою для встановлення контролю над імміграцією. Суди заблокували як першу, так і другу його спробу в цьому напрямку. Найбільш значною стала його невдала спроба скасувати реформу Обами в сфері охорони здоров'я.



Лідери республіканців відмовилися голосувати, не зумівши заручитися достатньою підтримкою для прийняття поспішно складеного законопроекту. «Я не хотів голосувати. Я сказав, навіщо потрібно голосувати? — розповідає Трамп, який пообіцяв скасувати Obamacare відразу після заняття президентської посади. — Так. Я не програю. Я не люблю програвати».



Я не програю. Я не люблю програвати.

Він підкреслює, що республіканські законодавці як і раніше намагаються дійти згоди. Разом з тим, президент відзначає, що немає нічого страшного в тому, що незадоволені першим законопроектом наполегливі консерватори і рішучі противники Obamacare будуть й далі протидіяти.



«Якщо ми не отримаємо те, чого хочемо, ми укладемо угоду з демократами, і на мій погляд, у нас буде хороша форма охорони здоров'я, — каже президент. — У нас дійсно буде дуже хороша форма охорони здоров'я. Це буде така форма охорони здоров'я, з якою погодяться обидві партії».



Спочатку Білий дім вважав, що реформа охорони здоров'я Обами — «це ключ від дверей». Не менш важливим він вважав спробу скласти перший з 1986 року серйозний закон про реформу американської системи оподаткування, а також затвердити програму будівництва нової інфраструктури на один трильйон доларів. Але зараз незрозуміло, яким чином адміністрація зможе скласти податковий закон, який би задовільняв фінансових консерваторів, і який не призведе до дефіциту.



Трамп не розкриває свої карти. «Я не хочу говорити про терміни. У нас дуже масштабна і дуже сильна податкова реформа», — говорить він. Але він не сказав про те, що його команда відчайдушно шукає нові способи для того, щоб профінансувати податкові скорочення. Щоб набрати просту більшість в сенаті, вони не повинні впливати на доходи.





Якщо Трамп не врятує реформу охорони здоров'я, перші 100 днів його президентства пройдуть без великих успіхів. Коли він запропонував на посаду члена Верховного суду Ніла Горсача (Neil Gorsuch), республіканці йому аплодували, а ось демократи пригрозили заблокувати голосування в сенаті.



Стів Беннон (Steve Bannon)

Його радники намагаються якось обійти конгрес — в основному за допомогою президентських розпоряджень та інших заходів. Головний стратег Білого дому Стів Беннон (Steve Bannon) зловісно називає ці дії «руйнуванням адміністративної держави».



Беннон створив оперативний центр в західному крилі Білого дому, і написав там на великій дошці всі ті обіцянки, які Трамп дав під час кампанії. Важливе питання полягає в тому, чи зуміє Трамп виконати ці обіцянки, особливо про те, щоб «знову зробити Америку великою», і чи зможе він відокремити свої ділові інтереси від офіційної роботи.





Трамп прагне спростувати будь-які порівняння з всесвітньої історії, які вводять в оману. Попозувавши перед портретом першого в Америці президента-популіста Ендрю Джексона, він веде своїх гостей в сусідню кімнату, де висить портрет Теодора Рузвельта, якого він захоплено називає президентом, що радикально змінив ситуацію. Так воно і є, однак один з гостей ввічливо нагадує Трампу, що є в цьому і серйозна відмінність. Рузвельт хвалився тим, що у нього велика дубина, але він так само намагався говорити дуже м'яко.

Автори: Лайонел Барбер (Lionel Barber), Деметри Севастопуло (Demetri Sevastopulo), Джиллиан Тетт (Gillian Tett)

  • Джерело: https://www.ft.com/content/943e322a-178a-11e7-9c35-0dd2cb31823a

Теги

Похожие материалы

  • Так, ми знову повинні боятися війни

    Ми повинні бути обережними, щоб не звикнути до цієї ідеї. Давайте захистимо себе від пророцтв, які збуваються, навіть незважаючи на те, що в повітрі все більш чітко відчувається запах війни, відчуття, що ось-ось щось вибухне. Відчувається...

  • Українська радість у мінорі

    Тіллерсон порадував українців, сказавши, що для того, щоб Мінський процес (єдина надія на мир у Східній Україні) почав діяти, перший крок має зробити Росія. Український президент сказав у відповідь, що він не просто задоволений, але...

  • Чотири сенатора, які будуть контролювати розслідування зв'язків Трампа з Росією

    Вашингтон — Представляємо вам четвірку сенаторів, які зовсім не схожі один на одного. Йдеться про ведучого республіканця-центриста Палати представників; про пастора, який відноситься до державної служби як до свого покликання; про...

  • Європа оновлюється

    Контраст навряд чи міг би бути більш вражаючим. Прем'єр-міністр Великобританії Тереза ​​Мей керує «підвішеним» парламентом і роз'єднаною країною. Президент США Дональд Трамп править пліч-о-пліч з Конгресом, який паралізований...

  • Війна з Росією: Трамп програє битву розвідок

    Протягом останніх шести місяців в приватних бесідах я цікавився у діючих та колишніх співробітників контррозвідки: «Хто стежить за тим, щоб Росія не підривала основи нашої демократії?» Відповідь завжди була однією: «Не знаю, але сподіваюся,...