politiken Автор Politiken (politiken)

«Політика» — датська щоденна газета, що видається видавничим домом JP / Politikens Hus A / S. «Політикен» є другою за розміром тиражу газетою в Данії. Щоденна аудиторія газети — 430,000 чоловік, по неділях — 533,000 чоловік, і за цим показником також займає друге місце. Контактиhttp://politiken.dk/

В німецькій передвиборній боротьбі здійнявся скандал, який почався із зауваження лідера ліберальної партії ВДП Крістіана Лінднера про ставлення до Росії та президента Володимира Путіна.





Мова йде не стільки про його основну позицію відносно необхідності для Німеччини та решти Заходу вести діалог з росіянами. Головні суперечки викликало його зауваження про те, що Захід повинен визнати російську окупацію Криму як «тривалий тимчасовий захід», що під час переговорів необхідно уникати таких тем і взагалі ставитися до Росії як до «великої держави».



Крістіан Лінднер

Шквал критичних висловлювань зовсім справедливо обрушився на Крістіана Лінднера, який після виборів 24 вересня може стати міністром. Адже питання полягає не в тому, чи втрачає Путін обличчя. Питання полягає в тому, чи зможе він без проблем вийти з нинішнього становища після багатьох випадків порушення міжнародного права.



Але ліберальний німецький лідер торкнувся дуже хворобливої теми: це питання про те, як Росії та Західній Європі — вже не кажучи про США — почати переговори.



Ситуація є важкою. Росія анексувала український півострів Крим, підтримує збройний заколот на сході України і на 99,9% винна у знищенні пасажирського літака авіакомпанії Malaysia Airlines 17 липня 2014. Тоді загинули 283 пасажири та 15 членів екіпажу.



Однак, з іншого боку, без Росії не обійтися. Росія — активний учасник громадянської війни в Сирії, брязкає зброєю в регіоні Балтики, дуже хоче здійснити експансію в Арктиці. Крім цього існує ще маса заморожених конфліктів типу Абхазії та Придністров'я, в яких Кремль грає головну роль.



Вирішальним моментом у всіх майбутніх переговорах є питання про те, чи можливо довіряти президенту Путіну та його команді в Кремлі. Путін брехав щодо Криму, він бреше про східні регіони України. Та й в цілому росіяни люблять шахраювати.



Зрозумілим є одне: Росія не звертає уваги на санкції, введені через Крим, і при цьому порушує ще одну важливу умову.



Німецький промисловий гігант Siemens кілька років тому продав чотири турбіни для російської теплоелектростанції в Тамані. Тамань знаходиться недалеко від Криму, а в контракті говорилося, що ці турбіни можна використовувати для подачі електрики на окупований півострів.



В даний час щонайменше дві — а може бути, і всі чотири турбіни — виявилися в Криму, де російський уряд активно будує електростанції. Справа в тому, що Крим залежить від української енергії, з поставками якої вже виникали проблеми. Це відбувалося, зокрема, після диверсії на високовольтній лінії. А ось в Тамані робота, навпаки, зупинилася.





Росіяни роблять вигляд, що не винні, хоча президент Путін в 2014 році обіцяв міністру економіки Німеччини Зігмару Габріелю, що турбіни будуть використовуватися в повній відповідності з контрактом.
Siemens заявила, що турбіни потрапили до Криму «проти її волі», «без її відома» і «в порушення чітких контрактних зобов'язань».



Початковий контракт був підписаний з компанією Технопромекспорт, яка збанкрутувала в минулому році.



Нинішній власник турбін стверджує, що вони були отримані як майно компанії-банкрута, а згодом були модернізованими. Згідно із заявою офіційного представника Кремля, в результаті вони стали «російським продуктом».



Siemens може згорнути свою діяльність в Росії, але поки нічого не робить. При цьому ЄС не може відправити судно в порт Феодосії в Криму, щоб забрати турбіни. Виникла непередбачувана ситуація. Можна протестувати і посилити санкції. Останнє, ймовірно, розглядається німецьким урядом.



Але ясно те, що Росія не звертає уваги на санкції і здійснює ще одне дуже серйозне порушення. Ясно також, що все це відбувається незважаючи на великі старання уникнути подібної ситуації.



Це дає датському міністерству закордонних справ, а також іншим країнам Західної Європи та США привід для того, щоб розірвати відносин. Яким же чином можна вести переговори з керівництвом, яке махлює?



Але потрібно знайти вихід. Росія — частина Європи і знаходиться зовсім поруч.



Майбутні домовленості повинні бути ретельно підготовленими. Необхідно чітко вказати в них, які заходи будуть прийматись в разі порушення контракту. Сховати батіг в пряник, якщо можна так сказати.





Прокладення нового газопроводу «Північний потік 2» по дну Балтійського моря повинно незабаром отримати схвалення країн ЄС — зокрема, Данії. Однак тепер — без всякого поспіху.



У Копенгагені все повинно початися з дзвінка міністра закордонних справ Андерса Самуельсен керівнику Siemens Джо Кезеру. Останній набрався досвіду, який допоможе хоч чомусь навчитися.



Автор: Хенрік Кауфхольц (Henrik Kaufholz)

  • Джерело: http://politiken.dk/debat/signatur/art6060128/Russerne-snyder-p%C3%A5-v%C3%A6gten-%E2%80%93-hver-gang

Теги

Похожие материалы

  • Дії Путіна в Лівії - ще один тривожний дзвоник для Заходу

    Розміщення російських сил спеціального призначення в Єгипті, а також збільшення підтримки лівійського військового правителя Халіфа Хафтара є різким новим поворотом у великій історії — в той час як західне лідерство зменшується, інші країни...

  • Про "теплу" зустріч Путіна з Макроном

    Головний російський телеканал «Перший» вирішив дати суб'єктивну версію першої зустрічі Еммануеля Макрона із Володимиром Путіним, що відбулася в понеділок 29 травня. Найбільша увага була зосереджена на позолочених інтер'єрах Версаля,...

  • Політика Путіна загрожує ЄС і Данії

    Хольгер К.Нільсен (Holger K.Nielsen) — член Фолкетинг і колишній міністр закордонних справ Данії Для Володимира Путіна настали добрі часи. Нещодавно Марін Ле Пен вдалося пройти до другого кола президентських виборів у Франції....

  • Яку ціну платить Путін за кримську авантюру?

    Втрата впливу над Україною — це, без перебільшення, історичний удар по інтересам Росії, який ще довго буде давати про себе знати. З моменту захоплення Криму Росією на початку 2014 року багато хто став вважати Володимира Путіна свого роду...

  • Так, ми знову повинні боятися війни

    Ми повинні бути обережними, щоб не звикнути до цієї ідеї. Давайте захистимо себе від пророцтв, які збуваються, навіть незважаючи на те, що в повітрі все більш чітко відчувається запах війни, відчуття, що ось-ось щось вибухне. Відчувається...