projectsyndicate Автор Project Syndicate (projectsyndicate)

міжнародна медіа організація, що публікує та синдикує коментарі та аналіз різних важливих глобальних тем. Усі публікації публікуються на веб-сайті Project Syndicate, але також поширюються на широку мережу партнерських видань для друку. Станом на 2016 рік вона має мережу з 459 засобів масової інформації у 155 країнах. Контактиhttps://www.project-syndicate.org

НЬЮ-ЙОРК — 20 липеня 2016 Павло Шеремет, відомий журналіст, що народився в Білорусі, їхав на роботу в студію «Радіо Вєсті» у Києві, коли його «Субару» вибухнула на людному перехресті. Здригнулися вікна в сусідніх будинках, здійнялися в повітря птахи. 44-річний Шеремет помер практично миттєво. Прокуратура України відразу підтвердила, що причиною вибуху стала бомба. Але минув рік, а вбивство Шеремета залишається нерозкритим.





Якби це був просто вибух автомобіля, моя організація, «Комітет захисту журналістів» (скорочено CPJ), не стала б витрачати рік на вивчення цієї справи і вимагати від української влади ефективного розслідування. Але справа в тому, що Шеремет був стійким захисником принципів прозорості та демократії, працюючи журналістом спочатку в своїй рідній Білорусі, потім в Росії, а останнім часом — в Україні. До тих пір поки його вбивство не розкрите, правда, яку він шукав все своє життя, буде прихована від його співвітчизників в його смерті.




 

Вбивство — це фінальна форма цензури в ЗМІ. Коли журналістів вбивають, вони починають ставити себе в рамки самоцензури. І якщо країна, а особливо така країна, як Україна, яка прагне вступити до Євросоюзу, не здатна притягнути вбивць до правосуддя, тоді її заяви про прихильність принципам демократії і верховенства закону перетворюються на порожній звук.



Ось яка ситуація в справі Шеремета: за рік українська влада багато чого пообіцяла, але не провела жодного арешту, чи не ідентифікували жодного підозрюваного і не представила жодних переконливих мотивів цього вбивства. Як з'ясував комітет CPJ в ході недавньої адвокатської місії в Києві, яка тривала тиждень, — тривала безкарність привела до труднощів у висвітленні пресою чутливих питань — корупція, зловживання владою, а також конфлікту на сході України.



Більше того, після вбивства Шеремета, свобода преси в Україні піддається наростаючому пригніченню. Журналістські розслідування оголошені непатріотичними, а репортери, які критикують рішення влади (Шеремет займався цим щодня) зазнають погроз і насилля, за ними встановлюється стеження.



Українські чиновники стверджують, що продовжують працювати над справою Шеремета. Президент Петро Порошенко, який зустрівся 11 липня з делегацією комітету CPJ, який зайнятий з'ясуванням фактів по цій справі, заявив, що як і раніше твердо має намір притягнути вбивцю (або вбивць) Шеремета до суду. Порошенко навіть запропонував посилити слідство, яке веде його уряд, міжнародним партнером, щоб він підбадьорив хід розслідування. Однак, хоча такий крок і позитивний, він занадто запізнився і робиться після багатьох місяців помилок, що похитнутло довіру суспільства.



Некоректні заяви високопосадовців країни, в тому числі міністра внутрішніх справ України, Арсена Авакова, підривають довіру до слідства. Аваков заявив про причетність Росії до вбивства Шеремета і припустив, що цей випадок навряд чи буде розкритий. Однак на зустрічі з представниками слідства комітету CPJ заявили, що у Авакова був обмежений доступ до матеріалів справи, і що його заяви не підтверджуються наявними свідченнями. Нашій делегації розповіли, що влада аналізує вірогідність кількох мотивів вбивства, причому жоден з них не виключений і не є основним. Чому ж тоді Аваков продовжує робити свої суперечливі заяви і підігравати на руку необгрунтованій кон'юнктурі?



В рівній мірі бентежать і повідомлення, що слідство стало жертвою поганої роботи поліцейських: сюди відноситься відсутність допитів ключових свідків, перевірки камер зовнішнього спостереження, адекватного пояснення присутності на місці злочину колишнього офіцера внутрішньої безпеки в ніч перед вбивством. Головний редактор провідного незалежного сайту новин «Українська правда» заявила представникам CPJ, що за кілька місяців до смерті Шеремета, за ним і його партнером, Оленою Притулою, одним із засновників цього сайту, почалося стеження. Більш того, співробітники сайту отримували погрози з вимогою припинити писати про конкретні, дуже гострі сюжети. Тим часом, українська влада не змогла адекватно відповісти на питання CPJ з приводу розслідування цих заяв.





У сукупності всі ці прогалини в слідстві і незрозумілі події викликають серйозні питання до чесності і ефективності проведеного Україною розслідування. Якщо Порошенко серйозно налаштований розкрити вбивство Шеремета, знадобляться серйозні зміни. Українська влада повинна буде встановити чітку ієрархію і призначити людину, відповідальну за розкриття цієї справи. Крім того, Порошенко повинен публічно пообіцяти надати більше ресурсів слідству і рішуче засудити будь-які атаки на журналістів. Але найважче — знадобиться новий підхід до розслідування цієї справи, який допоможе знизити внутрівідомчу упередженість, особливо в умовах, коли докази будуть вказувати на чиновників або на державні органи, що, на думку деяких, цілком можливо.



Незважаючи на активну участь президента, ми поки не переконані в тому, що українська влада буде займатися цією справою настільки активно, наскільки це необхідно. Саме тому потрібно ще й зовнішній тиск. Євросоюз знаходиться в унікальній позиції для застосування такого тиску. Оголосивши України пріоритетним партнером для розширення політичних і економічних зв'язків, ЄС отримав важелі, які дозволяють вимагати звіту від влади України. У 2014 році ЄС пообіцяв Україні 12,8 млрд євро ($ 15 млрд) на допомогу у розвитку ряду важливих сегментів, в тому числі правового і громадянського суспільства. Прогрес в обох напрямках виявиться серйозно загальмований, якщо справа Шеремета залишиться нерозкритою.





Шеремет більше двох десятиліть займався журналістикою в трьох колишніх державах СРСР. Він невтомно розкривав випадки корупції у всіх країнах, де йому довелося працювати. У 1998 році за його стійкість комітет CPJ присудив йому «Міжнародну премію свободи преси». Однак він продовжував піддаватися погрозам, нападам, перебував у в'язниці і навіть був позбавлений громадянства в Білорусії. У Шеремета було багато друзів, які обожнювали його харизматичну натуру, його розум і заразливий оптимізм. Але у нього були і вороги, яким не подобалася його безкомпромісна журналістика.



П'ять років тому Шеремет переїхав в Україну, тому що думав, що тут він знайде більш вільні і безпечні умови для роботи. Сьогодні, коли в його рідній країні нападки на пресу тривають, а його власне вбивство залишається нерозкритим, надії, які він покладав на Україну, можна вважати ошуканими.

Автор: Ніна Огнянова — координатор програми CPJ у Європі та Середній Азії

  • Джерело: https://www.project-syndicate.org/commentary/pavel-sheremet-murder-press-freedom-ukraine-by-nina-ognianova-2017-08

Теги

Похожие материалы

  • Україна повністю припиняє торгівлю з сепаратистськими регіонами

    Москва – В середу українська влада повністю припинила торгівлю з двома, підконтрольними Росії, сепаратистськими анклавами на сході країни, і таким чином Київ використовує економічну зброю для вирішення військової проблеми, яка вже давно...

  • Сепаратисти вимагають гроші у ОБСЄ за "кришування"

    «Так що тепер — рекет?» — Так, відповідає голос на іншому кінці дроту. «Вимагання грошей у ОБСЄ» . Голос належить одній з двох добре поінформованих осіб з двох західних країн, які тільки що підтвердили в інтерв'ю цій газеті: на Сході...

  • Боротьба з корупцією в Україні: Захід збільшує тиск на Київ

    Україна взяла на себе зобов'язання боротися з корупцією. Але нещодавно Верховна Рада значно пом'якшила антикорупційне законодавство. Для Заходу це не залишилось непомітним. «Пишемо Вам, щоб висловити нашу повну підтримку зусиллям...

  • Про цінність американської зброї для українців

    За три роки війни з Росією і проросійськими сепаратистами на сході України солдати української армії нерідко використовували американську символіку на лінії фронту, щоб залякати або подражнити своїх ворогів, інколи, підходячи до цього досить...

  • Україна і тіньові фрілансери

    Редакційна стаття The New York Times від 22 лютого 2017 року. Кожен день зростає кількість пов'язаних з Росією питань, на які президенту Трампу терміново слід було б пролити світло. Найновіші питання пов'язані з особистим...